04 жовтня 2024 року
Сьогодні наші старшокласники побували в ролі вчителів. Адже в ліцеї традиційно відбувся день учнівського самоврядування з нагоди Дня вчителя. І не тільки. Особливою подією цього дня стала зустріч з ветеранами педагогічної праці, які залишили незабутній слід у серцях багатьох поколінь учнів та батьків. Адже цієї осені ми святкуємо визначну подію — 50-річчя нашої школи! Це свято стало можливим завдяки неймовірному внеску багатьох людей, які протягом півстоліття навчали та виховували наших учнів.Вони стали справжніми наставниками, надихаючи своїм прикладом, мудрістю та безмежною любов'ю до дітей.
На зустрічі ми мали можливість поспілкуватися, згадати яскраві моменти з життя школи, дізнатися про цікаві історії та досвід, які наші ветерани з гордістю принесли з собою. Слова вдячності лунали на кожному кроці, адже саме вони заклали основи успішного навчального процесу, який ми сьогодні маємо.
З нагоди свята ліцеїсти підготували концерт. Бібліотека оформила виставку краєзнавчих матеріалів: «Рідна школа: минуле і сучасне» та підготувала відео спогад «Сіячі розумного, доброго, вічного».
25 вересня 2024 року
Восени 2024 року Україна вшановує пам'ять та творчість кількох видатних письменників-ювілярів, які залишили яскравий слід в національній культурі. Це Павло Грабовський (150 років від дня народження), Іван Котляревський (255 років від дня народження), Михайло Коцюбинський (160 років від дня народження), Олександр Довженко (130 років від дня народження), Дмитра Павличка (95 років від дня народження), Остап Вишня (130 років від дня народження).
Ці ювіляри є невід'ємною частиною української культурної спадщини, і їхні твори продовжують впливати на сучасну українську літературу. Осінь 2024 року стала чудовою можливістю для вшанування їхньої пам'яті через організацію літературних заходів, присвячених їхній творчості, а також для глибшого вивчення і популяризації їхніх творів серед нових поколінь читачів. Запрошуємо всіх долучитися до святкування та відзначення внеску цих видатних українських письменників!
Ці ювіляри є невід'ємною частиною української культурної спадщини, і їхні твори продовжують впливати на сучасну українську літературу. Осінь 2024 року стала чудовою можливістю для вшанування їхньої пам'яті через організацію літературних заходів, присвячених їхній творчості, а також для глибшого вивчення і популяризації їхніх творів серед нових поколінь читачів. Запрошуємо всіх долучитися до святкування та відзначення внеску цих видатних українських письменників!
20 вересня 2024 року
Щороку з 1968 року в усьому світі люди відзначають свято миру, проголосив його Папа римський Павло VI. Саме тому, що свято було започатковано священиком, основною думкою цього дня є теза: «Пробач і ти отримаєш мир». Символом міжнародної солідарності всіх людей світу є дзвін миру. Його було відлито з тих монет, які пожертвували діти всіх континентів. На дзвоні зроблено напис: «Хай буде мир в усьому світі».
Щороку в Міжнародний день миру люди в усьому світі збираються, щоб вшанувати пам’ять жертв непорозумінь і конфліктів, а також заявити про власну готовність присвятити себе втіленню в життя мрії людства. Це – побудова безпечного, справедливого світу.
Генеральна Асамблея постановила щорічно цей день 21 вересня як «день глобального припинення вогню й насильства». У зв’язку з цим було закликано всі країни припинити військові дії на цілу добу.
Здавалося б, що таке двадцять чотири години? Не такий уже й великий термін, але його цілком достатньо для того, щоб уряд кожної країни почув голос свого народу. Деякі народи прагнуть покласти край конфліктам, репресіям і нетерпимості. І якби вони могли скористатися своїми правами та свободами, то обов’язково заявили би про це. Інші народи мріють позбутися злиднів, перестати жити у відчаї. Отже, уряди різних країн повинні усвідомити глобальне значення Міжнародного дня миру, а ми, для початку, маємо навчитися жити в мирі одне з одним.
На жаль, нинішній Міжнародний день миру затьмарює наша спільна біда – тривають бої, гинуть співвітчизники, наші патріоти… Не в усіх школах пролунав Перший дзвоник. Деякі школи зовсім зруйновані, в деяких немає кого навчати, бо діти виїхали туди, де не стріляють…
Публічно-шкільна бібліотека села Друхів теж приєдналася до поширення ідеї миру.
Щороку в Міжнародний день миру люди в усьому світі збираються, щоб вшанувати пам’ять жертв непорозумінь і конфліктів, а також заявити про власну готовність присвятити себе втіленню в життя мрії людства. Це – побудова безпечного, справедливого світу.
Генеральна Асамблея постановила щорічно цей день 21 вересня як «день глобального припинення вогню й насильства». У зв’язку з цим було закликано всі країни припинити військові дії на цілу добу.
Здавалося б, що таке двадцять чотири години? Не такий уже й великий термін, але його цілком достатньо для того, щоб уряд кожної країни почув голос свого народу. Деякі народи прагнуть покласти край конфліктам, репресіям і нетерпимості. І якби вони могли скористатися своїми правами та свободами, то обов’язково заявили би про це. Інші народи мріють позбутися злиднів, перестати жити у відчаї. Отже, уряди різних країн повинні усвідомити глобальне значення Міжнародного дня миру, а ми, для початку, маємо навчитися жити в мирі одне з одним.
На жаль, нинішній Міжнародний день миру затьмарює наша спільна біда – тривають бої, гинуть співвітчизники, наші патріоти… Не в усіх школах пролунав Перший дзвоник. Деякі школи зовсім зруйновані, в деяких немає кого навчати, бо діти виїхали туди, де не стріляють…
Публічно-шкільна бібліотека села Друхів теж приєдналася до поширення ідеї миру.
Разом ми можемо зробити світ більш мирним і гармонійним!
10 вересня 2024 року
Сьогодні ми відзначаємо 130-річчя від дня народження видатного українського режисера, сценариста та письменника Олександра Довженка!
Олександр Довженко — одна з ключових фігур в історії світового кіно. Його творчість втілює глибокі народні традиції, любов до рідної землі та її людей. Фільми «Земля», «Арсенал» та «Щорс» стали класикою, що не тільки фіксують епоху, але й задають вектор для наступних поколінь митців.
Довженко вірив у силу мистецтва як засобу трансформації суспільства та формування національної ідентичності. Його неповторний стиль, поетичність образів і глибока філософія роблять його роботи актуальними і сьогодні.
Давайте вшануємо пам'ять цієї геніальної особистості і повторимо його слова: «Люди повинні любити свою землю, а тоді вона їх виснажить, укриє, подарує їм натхнення». Нехай його спадщина надихає нас на нові досягнення в сферах мистецтва, культури та життя!
Олександр Довженко — одна з ключових фігур в історії світового кіно. Його творчість втілює глибокі народні традиції, любов до рідної землі та її людей. Фільми «Земля», «Арсенал» та «Щорс» стали класикою, що не тільки фіксують епоху, але й задають вектор для наступних поколінь митців.
Довженко вірив у силу мистецтва як засобу трансформації суспільства та формування національної ідентичності. Його неповторний стиль, поетичність образів і глибока філософія роблять його роботи актуальними і сьогодні.
Давайте вшануємо пам'ять цієї геніальної особистості і повторимо його слова: «Люди повинні любити свою землю, а тоді вона їх виснажить, укриє, подарує їм натхнення». Нехай його спадщина надихає нас на нові досягнення в сферах мистецтва, культури та життя!
Своїм віртуальним користувачам бібліотека підготувала відеоспомин "Український Леонардо да Вінчі".
09 вересня 2024 року
9 вересня ми святкуємо 255-річчя від дня народження видатного українського поета, драматурга і письменника Івана Котляревського! Його творчість заклала основи нової української літератури та надала голос нашій нації у буремні часи.Котляревський — автор першої друкованої української поеми "Енеїда", яка стала символом національного відродження і глибинного з'єднання нашої культури з європейськими традиціями. Його безсмертні твори продовжують надихати покоління, спонукаючи нас берегти і розвивати нашу мову, культуру та традиції.
Давайте вшануємо пам'ять Івана Котляревського, згадуючи про його внесок у літературу та культуру України. Нехай його слова живуть у наших серцях, спонукаючи до творчості і глибоких роздумів.
02 вересня 2024 року
Сьогодні в Друхівському ліцеї відбулася особлива подія – пролунав 50-й раз перший шкільний дзвінок! Цей момент символізує не лише початок чергового навчального року, а й великий етап в історії нашого закладу.
За ці півстоліття ми стали свідками незліченних досягнень, перемог, нових знайомств та незабутніх моментів. Кожен випускник, кожен викладач залишив свій слід у цій історії, формуючи унікальну атмосферу дружби, знань та підтримки.
Сьогоднішній день став чудовою нагодою згадати всі ті миті, які ми пережили разом, та з гордістю дивитися в майбутнє. Ми дякуємо всім, хто був частиною цієї подорожі: учням, викладачам, батькам і випускникам!
Разом ми зробимо ще більше! Хай лунає дзвоник, сповіщаючи про нові можливості та досягнення!
Цю дату приурочено воєнним подіям на сході України, коли під час Іловайської операції у 2014 році українська армія зазнала найбільших втрат.
Ми схиляємо голови перед тими, хто тримав мирне небо над нашими містами, даючи нам можливість у цей час вчитися, працювати, відстоювати демократію й права людини.
Щирі співчуття родинам загиблих захисників, які втратили у війні з російським окупантом своїх рідних та близьких.
Вічна пам’ять загиблим…
Слава і честь живим захисникам!
Роман Іваничук - видатний український письменник, який відомий як майстер історичного роману. Його твори переносять читачів у захоплюючі історичні епохи, розкриваючи події минулого у всій їх величі та драматизмі.
На сторінках своїх романів Роман Іваничук відтворює не лише історичні події, а й дух того часу, відтінки життя та культури того періоду. Він вміло поєднує факти з художньою уявою, створюючи цікаві сюжети та відтінки персонажів.
Романи Романа Іваничука зачаровують своєю глибиною і реалізмом. Вони розкривають перед читачем таємниці минулого, допомагаючи краще зрозуміти та оцінити історію свого народу. Його творчість спонукає до задумів та роздумів, а відомі історичні факти стають більш доступними та цікавими в плані літературного викладу.
Його романи «Мальви», «Черлене вино», «Манускрипт з вулиці Руської», «Вода з каменю», «Четвертий вимір», «Шрами на скалі», «Журавлиний крик», «Бо війна війною», «Орда» - це різні часи, різні географічні терени, різні жанрові підвиди історичного роману, але найголовніше, що там ‒ це любов до рідної землі й народу як смислу існування людини. Відтак, якщо об’єднати усі романи Романа Іваничука в один цикл, то вийде один великий роман про історію України.
Нехай творчість Романа Іваничука надалі надихає наші серця і розгортає перед нами світ почуттів і думок, піднімаючи дух нації та підтримуючи українську мову та культуру.
За ці півстоліття ми стали свідками незліченних досягнень, перемог, нових знайомств та незабутніх моментів. Кожен випускник, кожен викладач залишив свій слід у цій історії, формуючи унікальну атмосферу дружби, знань та підтримки.
Сьогоднішній день став чудовою нагодою згадати всі ті миті, які ми пережили разом, та з гордістю дивитися в майбутнє. Ми дякуємо всім, хто був частиною цієї подорожі: учням, викладачам, батькам і випускникам!
Разом ми зробимо ще більше! Хай лунає дзвоник, сповіщаючи про нові можливості та досягнення!
29 серпня 2024 року
Сьогодні, 29 серпня, ми відзначаємо День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.Цю дату приурочено воєнним подіям на сході України, коли під час Іловайської операції у 2014 році українська армія зазнала найбільших втрат.
Ми схиляємо голови перед тими, хто тримав мирне небо над нашими містами, даючи нам можливість у цей час вчитися, працювати, відстоювати демократію й права людини.
Щирі співчуття родинам загиблих захисників, які втратили у війні з російським окупантом своїх рідних та близьких.
Вічна пам’ять загиблим…
Слава і честь живим захисникам!
Запалим свічку пам’яті про тих,
Кого війна забрала в домовину.
Бог забирає кращих, може і святих.
У когось батька, в когось – і дитину.
Запалим свічку й тихо пом’янемо
Героїв тих, що бились за свободу.
А ворога назавжди проклянемо,
За те, що відібрав він цвіт народу.
Помолимось за тих, хто ради нас,
Йшов крізь вогонь і знищував гармати.
Когось забрала куля, когось убив фугас,
І не одна ридає зараз мати.
Ви заплатили дорогу цiну,
I мати сина з бою не дiждалась,
За кожен крик i бiль, гiрку сльозу,
Що з вуст її тим розпачем зiрвались.
Ви йшли вперед у бiй без вороття
За мирне небо, посмiшку дитини...
Це ви дали нам поштовх до життя,
За мир i за майбутнє України.
Герої наші у безсмертя йдуть
Щоб Україна мирно квітувала
В серцях живих, полеглі оживуть
У обелісках і меморіалах.
Герої не вмирають і не вмруть,
Героїв пам'ятатимуть віками.
Їм славу всі народи віддають
І голову схиляють перед вами.
Кого війна забрала в домовину.
Бог забирає кращих, може і святих.
У когось батька, в когось – і дитину.
Запалим свічку й тихо пом’янемо
Героїв тих, що бились за свободу.
А ворога назавжди проклянемо,
За те, що відібрав він цвіт народу.
Помолимось за тих, хто ради нас,
Йшов крізь вогонь і знищував гармати.
Когось забрала куля, когось убив фугас,
І не одна ридає зараз мати.
Ви заплатили дорогу цiну,
I мати сина з бою не дiждалась,
За кожен крик i бiль, гiрку сльозу,
Що з вуст її тим розпачем зiрвались.
Ви йшли вперед у бiй без вороття
За мирне небо, посмiшку дитини...
Це ви дали нам поштовх до життя,
За мир i за майбутнє України.
Герої наші у безсмертя йдуть
Щоб Україна мирно квітувала
В серцях живих, полеглі оживуть
У обелісках і меморіалах.
Герої не вмирають і не вмруть,
Героїв пам'ятатимуть віками.
Їм славу всі народи віддають
І голову схиляють перед вами.
24 серпня 2024 року
З Днем народження, Україно!
20 серпня 2024 року
Напередодні 33 річниці Незалежності України бібліотека запропонувала згадати ім'я нескореного українця, уроженця хутора Березина, що належав до села Друхів Антона Олійника, який у 1944-1947 рр. боровся в складі Української повстанської армії на Людвипільщині проти внутрішніх військ НКВС, радянських партійних і каральних структур.
30 червня 1947 р. «Мрію» (псевдо Антона Олійника, потім «Індус») затримали переодягнені агенти МДБ і під виглядом оунівців змусили доповісти про свою діяльність. На основі цього "зізнання" Антону винесуть перший вирок - 25 років позбавлення волі.
Відтоді бере початок «табірна одісея» Антона Олійника, яка тривала майже двадцять років. За цей час він побував у трьох виправно-трудових таборах (Волголаг, Мінлаг, Дубравлаг) і двох тюрмах (Кіровська, Владимирська), змінивши не один десяток табірних і пересильних пунктів та штрафних ізоляторів.
Антон Олійник здійснив успішні втечі з усіх трьох таборів, у яких його утримували. За це його 22 вересня – 5 жовтня 1966 р. сесією Рівненського обласного суду засудили до розстрілу за статтею 54, пункти 1а (зрада батьківщині), 8 (тероризм), 11 (участь у контрреволюційній організації) Кримінального кодексу УРСР 1927 р. та статтею 188, частина 1 (втеча) Кримінального кодексу РРФСР. Верховна рада СРСР ухвалила спеціальну постанову і, незважаючи на новий Кримінальний кодекс, який не передбачав смертної кари для політв’язнів, присудили розстріляти непокірного українця. Довело можновладців до таких крайнощів те, що Олійник як політв’язень, засуджений на 25 років, тричі втікав із найбільш охоронних місць ув’язнення. Навіть із сумнозвісного Володимирського Централу. При цьому в способах втечі, оригінальних, хитромудрих і просто неймовірних, йому міг би позаздрити навіть легендарний Устим Кармелюк. https://www.facebook.com/100013871539544/videos/2483737538484627
27 травня 2024 року
27 травня виповнюється 95 років від дня народження Романа Іваничука – письменника, громадського діяча, лауреата багатьох літературних премій та державної премії ім. Т. Шевченка, Героя України.Роман Іваничук - видатний український письменник, який відомий як майстер історичного роману. Його твори переносять читачів у захоплюючі історичні епохи, розкриваючи події минулого у всій їх величі та драматизмі.
На сторінках своїх романів Роман Іваничук відтворює не лише історичні події, а й дух того часу, відтінки життя та культури того періоду. Він вміло поєднує факти з художньою уявою, створюючи цікаві сюжети та відтінки персонажів.
Романи Романа Іваничука зачаровують своєю глибиною і реалізмом. Вони розкривають перед читачем таємниці минулого, допомагаючи краще зрозуміти та оцінити історію свого народу. Його творчість спонукає до задумів та роздумів, а відомі історичні факти стають більш доступними та цікавими в плані літературного викладу.
Його романи «Мальви», «Черлене вино», «Манускрипт з вулиці Руської», «Вода з каменю», «Четвертий вимір», «Шрами на скалі», «Журавлиний крик», «Бо війна війною», «Орда» - це різні часи, різні географічні терени, різні жанрові підвиди історичного роману, але найголовніше, що там ‒ це любов до рідної землі й народу як смислу існування людини. Відтак, якщо об’єднати усі романи Романа Іваничука в один цикл, то вийде один великий роман про історію України.
Нехай творчість Романа Іваничука надалі надихає наші серця і розгортає перед нами світ почуттів і думок, піднімаючи дух нації та підтримуючи українську мову та культуру.
Для своїх віртуальних користувачів бібліотека запропонувала виставку літератури "Роман Іваничук - майстер історичного роману", з якою ви можете ознайомитись за посиланням https://www.facebook.com/100013871539544/videos/7970773599634228
Вишиванка - це не лише одяг, але й своєрідний талісман, який відображає духовність та історію українського народу. Вишиванка — генетичний код українців. Символ віри, надії, любові. Символ сміливості, боротьби та перемог. Вишиванка єднає українців та друзів України по всьому світу. Вишиванка — духовна броня українців.
День української вишиванки - це чудова нагода відчути себе частиною великого та дивовижного українського народу, підтримати національну ідентичність та вшанувати традиції своєї країни.
Особливе значення День вишиванки має під час повномасштабної війни Росії проти України. Одягнена вишиванка 16 травня – символ незламності українського духу, заява на весь світ про те, що українці – вільний народ.
До дня української вишиванки бібліотека підготувала фотозону, біля якої здобувачі освіти Друхівського ліцею змогли зробити чудові фото, вдягнувшись у вишиванки та аксесуари українського народу. Для фотозони використані вишивані сорочки, кольорові хустки, весняні віночки та багато інших елементів національного вбрання наших предків, які зберігаються в музейному куточку «Обереги мого села».
Український народ завжди вважав сім'ю та родину однією з найважливіших цінностей. В народних прислів'ях та приказках часто звучать мудрі вислови про родину, які підкреслюють важливість її об'єднання та підтримки. Наприклад, "Де сім'я, там і доля", "Сім'я - це те, що тримає світ", "Родина - це маленьке сузір'я, яке освітлює наші життя".
Українці завжди прагнуть допомогти своїм близьким, підтримати їх у скрутний момент, бути разом у радості та горі. Сім’я для українців - це не просто кілька людей, а спільність, яка віддзеркалює традиції, цінності та культуру народу.
Тож нехай українська сім’я завжди буде єднаною, міцною та щасливою, а взаємна любов та підтримка будуть її нев'янучими основами.
Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це сльози нашої нації та душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас, за те, що перевернули свідомість українців, змусивши їх боротися за своє.
Вшануймо пам’ять наших земляків Івана Городнюка, Валерія Опанасюка, Олександра Храпаченка, Георгія Арутюняна та інших Героїв Майдану, які віддали своє життя за свободу, незалежність та гідність України у лютому 2014 року!
День єднання - це час, коли ми можемо об'єднатися навколо книги, яка є символом нашої національної єдності. Читаючи українські книги, ми відчуваємо себе часткою великої родини, яка об'єднує нас усіх.
Тож до Дня єднання, давайте віддамо шану нашій книзі, яка є символом нашої національної єдності. Читаймо українських авторів, вивчаймо нашу культуру і мову через книги. Бо книга - це той засіб, який допомагає нам залишатися разом, навіть у найважчі часи.
Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.
Тридцять п’ять років тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з полегшенням зітхнули. 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез.
Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
День 15 лютого – це не тільки данина пам’яті загиблим, але і вираз глибокої вдячності всім, хто повернувся додому, хто чесно і мужньо виконав і виконує свій військовий і громадянський обов’язок.
У день виведення військ з Республіки Афганістан ми згадуємо всіх, хто віддав своє життя. В тому числі і нашого односельчанина Олександра Ковальчука. Ми схиляємо голови перед їхньою світлою пам’яттю. Будучи взірцем військової доблесті та героїзму, вони вічно будуть жити в серцях нинішніх і майбутніх поколінь.
Більше дізнавайтеся про тих, хто воював в пекельних умовах Афганістану із книжково-ілюстративної виставки «Афганістан: історія і пам’ять” та за посиланням https://drive.google.com/file/d/1trbopP9GmJvepff190yWagUfMeV6X2Ly/view?usp=drive_link
Лариса Письменна — авторка численних творів для дітей, серед яких:
· збірки оповідань та повістей «Скарб Вовчої криниці» (1961), «Ненаписаний портрет» (1979), «Не за синіми морями» (1980), «Ліна» (1983);
· роман «Батько» (1978);
· збірка вибраних творів (1984);
· однотомник казок, повістей, оповідань «Тисяча вікон і один журавель» (1984), за який була відзначена Республіканською премією імені Л. Українки.;
· повісті-казки «Там, де живе Синя Ластівка» (1986).
· "Злочин Надії Поліщук". «Живі зустрічають світанок»
Твори письменниці перекладалися російською, грузинською, естонською, литовською, німецькою, румунською мовами. Член Союзу письменників з 1956 р.
Творчість Л.М.Письменної – це чарівні і цікаві розповіді про Золотого Богатиря, і про Синю Ластівку і про Блакитного Оленя. Сюжети творів світлі, непідкупні і чесні. В чому таємниця її творчості? Мабуть в тому, що автор по-справжньому любила своїх читачів, а вони відповідали їй взаємністю і з захопленням читали все, що виходило з-під її пера.
Зайдіть у бібліотеку, візьміть книги Лариси Письменної і вхід у країну мрій і казок, захоплюючих мандрівок по рідній землі, зустрічі з цікавими людьми, глибше пізнання світу природи здійсняться.
Більше про письменницю та її творчість дізнайтесь на сайті Національної бібліотеки України для дітей. https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=11022
Всесвітній день читання вголос відзначається для того, щоб підкреслити важливість читання вголос і обміну історіями.
Ця подія має за мету заохочення людства, а найбільше – молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями.
Всесвітній день читання вголос був започаткований, щоб мотивувати дітей, підлітків і дорослих відзначати силу слова і право кожної людини читати і писати. Цей день заохочує людей взяти в руки книгу, знайти аудиторію і читати вголос, демонструючи трансформаційну та креативну силу читання. В цей день здобувачі освіти Друхівського ліцею читали вголос і слухали твори Василя Сухомлинського для дітей. Василь Олександрович Сухомлинський – великий педагог, мудрий учитель, талановитий письменник. У його палкому серці жила велика доброта та любов до всього світу. Він не лише навчав, а й прищеплював кожній дитині найкращі людські якості, виховував доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі.
Нам слід згадати імена наших односельчан, які несучи важкий хрест війни, здобували перемогу на фронті та в тилу. Це були звичайні люди - наші батьки, діди, сусіди - кожен вніс свій внесок у визволення нашого села.
Пам'ятаючи страждання тих років, ми зобов'язані не лише вшановувати подвиг наших предків, але і докладати всі можливі зусилля для того, щоб сьогоднішні страждання наших співвітчизників від рук рашиських загарбників якнайшвидше припинилися і в майбутньому наша країна була ще міцнішою, вільною та справедливою.
Нехай ця дата буде для нас не лише історичним фактом, але й нагадуванням про те, як важливо об'єднувати свої сили для захисту рідної землі та забезпечення її майбутнього. Слава героям! Слава Україні!
16 травня 2024 року
Всесвітній день вишиванки - це свято, яке відзначається в третій четвер травня. Цей день присвячений українському національному одягу - вишиванці, яка є символом національної гордості, традицій та культури.Вишиванка - це не лише одяг, але й своєрідний талісман, який відображає духовність та історію українського народу. Вишиванка — генетичний код українців. Символ віри, надії, любові. Символ сміливості, боротьби та перемог. Вишиванка єднає українців та друзів України по всьому світу. Вишиванка — духовна броня українців.
День української вишиванки - це чудова нагода відчути себе частиною великого та дивовижного українського народу, підтримати національну ідентичність та вшанувати традиції своєї країни.
Особливе значення День вишиванки має під час повномасштабної війни Росії проти України. Одягнена вишиванка 16 травня – символ незламності українського духу, заява на весь світ про те, що українці – вільний народ.
До дня української вишиванки бібліотека підготувала фотозону, біля якої здобувачі освіти Друхівського ліцею змогли зробити чудові фото, вдягнувшись у вишиванки та аксесуари українського народу. Для фотозони використані вишивані сорочки, кольорові хустки, весняні віночки та багато інших елементів національного вбрання наших предків, які зберігаються в музейному куточку «Обереги мого села».
15 травня 2024 року
Сьогодні відзначається Міжнародний день сім'ї, свято, яке нагадує нам про важливість родинних зв'язків та підтримки один одного. Сім'я - це той надійний опорний пункт, де завжди можна знайти любов, підтримку та розуміння.Український народ завжди вважав сім'ю та родину однією з найважливіших цінностей. В народних прислів'ях та приказках часто звучать мудрі вислови про родину, які підкреслюють важливість її об'єднання та підтримки. Наприклад, "Де сім'я, там і доля", "Сім'я - це те, що тримає світ", "Родина - це маленьке сузір'я, яке освітлює наші життя".
Українці завжди прагнуть допомогти своїм близьким, підтримати їх у скрутний момент, бути разом у радості та горі. Сім’я для українців - це не просто кілька людей, а спільність, яка віддзеркалює традиції, цінності та культуру народу.
Тож нехай українська сім’я завжди буде єднаною, міцною та щасливою, а взаємна любов та підтримка будуть її нев'янучими основами.
12 травня 2024 року
Нещодавно в Друхівському ліцеї відбулася надзвичайно цікава та незабутня зустріч з місцевим письменником, автором повістей «Трояндовий запах смерті», «Свиридова дубина», «Балашівка на стику двох окупацій», «Чудильник», переможцем щорічного обласного конкурсу "Краща книга Рівненщини 2024" Миколою Володимировичем Семеновичем. Учасники заходу мали унікальну можливість поспілкуватися з автором, почути його розповіді та дізнатися багато цікавого про його творчість, про його краєзнавчі дослідження, які лягли в основу його книг «Свиридова дубина», «Балашівка. На стику двох окупацій».
Адже за радянських часів учні добре знали історію Сталінградської битви, битви під Москвою, про битву на Курській дузі, про білоруську Хатинь, але не знали про те, як німці палили поліські села, вбивали, вішали, палили живцем їх жителів. Наші батьки та діди про події, які відбувалися під час Другої світової війни або ж одразу після неї, боялися розповідати, а діюча у той час влада не була зацікавлена правдиво висвітлювати тогочасні суспільні події в краї.
Микола Володимирович відкрив для нас багато сторінок історії нашого краю, розповів про складне радянське колгоспне дитинство та про свою сувору юність, проведену на Донбасі та серед скелястих Афганських гір, поділився творчими секретами та враженнями від літературного процесу. Він відвідав бібліотеку ліцею та подарував свої книги для користувачів бібліотеки.
Книги обов’язково знайдуть свого читача і стануть родзинкою краєзнавчого фонду бібліотеки.
Адже за радянських часів учні добре знали історію Сталінградської битви, битви під Москвою, про битву на Курській дузі, про білоруську Хатинь, але не знали про те, як німці палили поліські села, вбивали, вішали, палили живцем їх жителів. Наші батьки та діди про події, які відбувалися під час Другої світової війни або ж одразу після неї, боялися розповідати, а діюча у той час влада не була зацікавлена правдиво висвітлювати тогочасні суспільні події в краї.
Микола Володимирович відкрив для нас багато сторінок історії нашого краю, розповів про складне радянське колгоспне дитинство та про свою сувору юність, проведену на Донбасі та серед скелястих Афганських гір, поділився творчими секретами та враженнями від літературного процесу. Він відвідав бібліотеку ліцею та подарував свої книги для користувачів бібліотеки.
Книги обов’язково знайдуть свого читача і стануть родзинкою краєзнавчого фонду бібліотеки.
6 березня 2024 року
До світового календаря знаменних і пам’ятних дат ЮНЕСКО для відзначення в усьому світі внесено дату – 9 березня 1814 року. Цього дня Україна подарувала світові Тараса Григоровича Шевченка – Генія, Поета, Пророка. Цього року ми відзначаємо 210-ту річницю від дня його народження. Тож, готуючись до цієї дати, єднаймо душі словом Кобзаря! Нехай кожне серце збере в собі тепло й мудрість поета, а кожне слово, яке ми вимовимо, лунає як дзвінка мелодія його творчості. Наша спільна мета – принести світло і любов до кожного куточка нашої землі, навіть у темряві важких часів. Нехай Шевченкове слово буде нашим провідником і натхненням у кожному ділі та слові. Єднаймося, щоб скріпити наші душі мудрістю та красою українського слова. https://www.facebook.com/100013871539544/videos/3737833306460928
Також бібліотека запросила здобувачів освіти Друхівського ліцею прийняти участь в онлайн вікторині, присвяченій 210-й річниці від дня народження великого поета Тараса Шевченка.
24 лютого 2024 року
Вже 2 роки Україна продовжує свою боротьбу з російськими окупантами. 24 лютого 2022 року о 3:40 ранку росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. У перший рік війни українські військові звільнили 40% окупованих земель. Зараз під окупацією рашистів 26% території України. А ще сотні знищених сіл, селищ та міст. Ворог нищить все на своєму шляху. Наші мужні захисники хоробро їм протистоять і щодня, ціною власного життя продовжують боротьбу за Україну.
Низький уклін та подяка нашим захисникам і захисницям, які воюють за нашу з вами свободу. Велика шана матерям, які виростили сильних та мужніх воїнів, справжніх патріотів. Вічна пам’ять і слава загиблим героям, які ніколи не зустрінуть Перемогу, але навіки залишаться у наших серцях! https://www.facebook.com/100013871539544/videos/3670069853312875
Низький уклін та подяка нашим захисникам і захисницям, які воюють за нашу з вами свободу. Велика шана матерям, які виростили сильних та мужніх воїнів, справжніх патріотів. Вічна пам’ять і слава загиблим героям, які ніколи не зустрінуть Перемогу, але навіки залишаться у наших серцях! https://www.facebook.com/100013871539544/videos/3670069853312875
20 лютого 2024 року
День Героїв Небесної Сотні – пам’ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні. Саме в ці дні десять років тому протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого апогею.Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це сльози нашої нації та душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас, за те, що перевернули свідомість українців, змусивши їх боротися за своє.
Вшануймо пам’ять наших земляків Івана Городнюка, Валерія Опанасюка, Олександра Храпаченка, Георгія Арутюняна та інших Героїв Майдану, які віддали своє життя за свободу, незалежність та гідність України у лютому 2014 року!
16 лютого 2024 року
Книга - це не тільки джерело знань і розваги, але й засіб об'єднання нації. У кожній сторінці книги живе частка національної культури, історії, мови. Через книги ми можемо краще зрозуміти один одного, відчути спільні цінності і традиції.День єднання - це час, коли ми можемо об'єднатися навколо книги, яка є символом нашої національної єдності. Читаючи українські книги, ми відчуваємо себе часткою великої родини, яка об'єднує нас усіх.
Тож до Дня єднання, давайте віддамо шану нашій книзі, яка є символом нашої національної єдності. Читаймо українських авторів, вивчаймо нашу культуру і мову через книги. Бо книга - це той засіб, який допомагає нам залишатися разом, навіть у найважчі часи.
15 лютого 2024 року
З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни.Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.
Тридцять п’ять років тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з полегшенням зітхнули. 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез.
Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
День 15 лютого – це не тільки данина пам’яті загиблим, але і вираз глибокої вдячності всім, хто повернувся додому, хто чесно і мужньо виконав і виконує свій військовий і громадянський обов’язок.
У день виведення військ з Республіки Афганістан ми згадуємо всіх, хто віддав своє життя. В тому числі і нашого односельчанина Олександра Ковальчука. Ми схиляємо голови перед їхньою світлою пам’яттю. Будучи взірцем військової доблесті та героїзму, вони вічно будуть жити в серцях нинішніх і майбутніх поколінь.
Більше дізнавайтеся про тих, хто воював в пекельних умовах Афганістану із книжково-ілюстративної виставки «Афганістан: історія і пам’ять” та за посиланням https://drive.google.com/file/d/1trbopP9GmJvepff190yWagUfMeV6X2Ly/view?usp=drive_link
14 лютого 2024 року
Сьогодні, 14 лютого, День всіх закоханих. Це свято не лише для закоханих пар, але й для всіх, хто вірить у любов. Любов - це найкращий подарунок, який ми можемо дарувати один одному.
Любов - це не лише романтичні відчуття, але й дії, які ми робимо для тих, кого любимо.
Не обов’язково це буде одноденна поїздка на Канари, не обов’язково це буде непередаваний вечір в дорогому ресторані. Можливо буде щось інше - тепле слово або обійми, поцілунок або маленька квіточка. Це не важливо. Важливо, що це буде певним знаком. Знаком, який можливо для стороннього здасться зовсім не значним, але для закоханих це буде особлива і неповторна подія - знак любові, знак небайдужості, знак потаємного й унікального стану - стану, який переживе все. Стану, який збережеться назавжди. Стану кохання!
Щоб виразити свої почуття, бібліотека запропонувала своїм користувачам використати для цього фотозону, яка оформлена в Друхівській публічно-шкільній бібліотеці та прийти в бібліотеку разом зі своїми коханими і відсвяткувати цей день з чашкою чаю чи кави та з книгою, виразивши свою найщирішу любов один до одного.
Любов - це не лише романтичні відчуття, але й дії, які ми робимо для тих, кого любимо.
Не обов’язково це буде одноденна поїздка на Канари, не обов’язково це буде непередаваний вечір в дорогому ресторані. Можливо буде щось інше - тепле слово або обійми, поцілунок або маленька квіточка. Це не важливо. Важливо, що це буде певним знаком. Знаком, який можливо для стороннього здасться зовсім не значним, але для закоханих це буде особлива і неповторна подія - знак любові, знак небайдужості, знак потаємного й унікального стану - стану, який переживе все. Стану, який збережеться назавжди. Стану кохання!
Щоб виразити свої почуття, бібліотека запропонувала своїм користувачам використати для цього фотозону, яка оформлена в Друхівській публічно-шкільній бібліотеці та прийти в бібліотеку разом зі своїми коханими і відсвяткувати цей день з чашкою чаю чи кави та з книгою, виразивши свою найщирішу любов один до одного.
11 лютого 2024 року
Лариса Михайлівна Письменна народилася 11 лютого 1914 року в сім'ї сільського фельдшера і вчительки в селі Чоповичі (тепер Малинського району Житомирської області). Батьки з раннього дитинства прищеплювали дівчинці любов до літератури.Лариса Письменна — авторка численних творів для дітей, серед яких:
· збірки оповідань та повістей «Скарб Вовчої криниці» (1961), «Ненаписаний портрет» (1979), «Не за синіми морями» (1980), «Ліна» (1983);
· роман «Батько» (1978);
· збірка вибраних творів (1984);
· однотомник казок, повістей, оповідань «Тисяча вікон і один журавель» (1984), за який була відзначена Республіканською премією імені Л. Українки.;
· повісті-казки «Там, де живе Синя Ластівка» (1986).
· "Злочин Надії Поліщук". «Живі зустрічають світанок»
Твори письменниці перекладалися російською, грузинською, естонською, литовською, німецькою, румунською мовами. Член Союзу письменників з 1956 р.
Творчість Л.М.Письменної – це чарівні і цікаві розповіді про Золотого Богатиря, і про Синю Ластівку і про Блакитного Оленя. Сюжети творів світлі, непідкупні і чесні. В чому таємниця її творчості? Мабуть в тому, що автор по-справжньому любила своїх читачів, а вони відповідали їй взаємністю і з захопленням читали все, що виходило з-під її пера.
Зайдіть у бібліотеку, візьміть книги Лариси Письменної і вхід у країну мрій і казок, захоплюючих мандрівок по рідній землі, зустрічі з цікавими людьми, глибше пізнання світу природи здійсняться.
Більше про письменницю та її творчість дізнайтесь на сайті Національної бібліотеки України для дітей. https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=11022
07 лютого 2024 року
Щорічно у першу середу лютого світ відзначає цікаве й доволі молоде свято – Всесвітній день читання вголос (World Read Aloud Day). Цю подію започаткував міжнародний освітній проєкт «LitWorld» у 2010 році. В цьому році це свято припадає на 7 лютого.Всесвітній день читання вголос відзначається для того, щоб підкреслити важливість читання вголос і обміну історіями.
Ця подія має за мету заохочення людства, а найбільше – молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями.
Всесвітній день читання вголос був започаткований, щоб мотивувати дітей, підлітків і дорослих відзначати силу слова і право кожної людини читати і писати. Цей день заохочує людей взяти в руки книгу, знайти аудиторію і читати вголос, демонструючи трансформаційну та креативну силу читання. В цей день здобувачі освіти Друхівського ліцею читали вголос і слухали твори Василя Сухомлинського для дітей. Василь Олександрович Сухомлинський – великий педагог, мудрий учитель, талановитий письменник. У його палкому серці жила велика доброта та любов до всього світу. Він не лише навчав, а й прищеплював кожній дитині найкращі людські якості, виховував доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі.
05 січня 2024 року
6 січня ми вшановуємо величезну дату в історії нашого села — 80 років визволення села від жорстокого гніту німецько-фашистських загарбників. Це свято пам'яті тих, хто змагався за свободу, за незалежність, за наше право жити в єдиній і вільній країні.Нам слід згадати імена наших односельчан, які несучи важкий хрест війни, здобували перемогу на фронті та в тилу. Це були звичайні люди - наші батьки, діди, сусіди - кожен вніс свій внесок у визволення нашого села.
Пам'ятаючи страждання тих років, ми зобов'язані не лише вшановувати подвиг наших предків, але і докладати всі можливі зусилля для того, щоб сьогоднішні страждання наших співвітчизників від рук рашиських загарбників якнайшвидше припинилися і в майбутньому наша країна була ще міцнішою, вільною та справедливою.
Нехай ця дата буде для нас не лише історичним фактом, але й нагадуванням про те, як важливо об'єднувати свої сили для захисту рідної землі та забезпечення її майбутнього. Слава героям! Слава Україні!
Більше про ті героїчні і разом з тим трагічні роки більше дізнавайтесь за посиланням https://drive.google.com/file/d/1DAYOfcv6XfMsfaQO24O320UBZ_9yPpdz/view?usp=sharing
Більше 50-и років його ім'я було викреслене з історії української літератури, твори не перевидавалися, читання їх заборонялося.
Його твори дивують нас тим, як він міг так світло, соковитими мазками зображувати природу рідного краю, України. Слова в нього світяться справжніми діамантами: «А ранки цвітуть перламутром і падають ранішні зорі в туман дального бору»; «Падало сонце, нечутно гриміло за рікою і незагартованим за день жовтожаром».
Своє життя Микола Хвильовий назвав «шляхом безумної подорожі». Справді, складається враження, що цій людині судилося перейти всіма колами пекла, а до раю так і не потрапити...
Мрії про побудову нового суспільства, героїка й романтика боротьби за високі ідеали в житті і в літературі повністю захопили митця, якого називають романтиком революції і нового світлого життя. Для Миколи Хвильового життя і творчість були тотожними поняттями. Неможливість творити означала неможливість жити. Микола Хвильовий обрав своїм життєвим кредом слова: «Хай живе дух неспокою».
Бібліотека пропонує ознайомитися з життєвим і творчим шляхом письменника через книжково-ілюстративну виставку "Микола Хвильовий. Талант, що прагнув до зірок". Для своїх віртуальних фейсбучних користувачів бібліотека запропонувала виставку-портрет про Миколу Хвильового.
02 січня 2024 року
Кінець 2023 та початок 2024 року в літературному житті України насичений ювілейними датами таких визнаних майстрів слова, як Іван Нечуй-Левицький, Ольга Кобилянська, Григорій Квітка-Основ’яненко, Борис Грінченко, Олександр Богачук, Марко Вовчок, Степан Руданський, та інші. Це лише декілька імен серед безлічі талановитих письменників, чиї твори пройшли випробування часом та залишаються важливим елементом національної культури. Завдяки їм світ української літератури став багатшим та різноманітнішим.
Бібліотека познайомила своїх віртуальних користувачів із їх літературним доробком через соціальну мережу Facebook під хештегом #День_народження_письменника.
Бібліотека познайомила своїх віртуальних користувачів із їх літературним доробком через соціальну мережу Facebook під хештегом #День_народження_письменника.
08 грудня 2023 року
9 грудня минає 160 років від дня народження відомого українського письменника, педагога, лексикографа, етнографа, історика, публіциста, громадсько-культурного діяча Бориса Дмитровича Грінченка.
Письменник Борис Грінченко увічнив своє ім'я, пишучи для дорослих та дітей вірші, оповідання, повісті; який записував у народі і видав збірниками твори, які люди тримали в своїй пам'яті: думи, казки, фантастичні оповіді, пісні. Він вивчав і досліджував нашу рідну українську мову: створював для дітей шкільні підручники, писав статті, це під його редакцією і завдяки його праці ще до революції вийшов у світ славнозвісний чотиритомний "Словарь української мови".Борис Грінченко багато трудився і як учений, і як перекладач з інших мов, боровся за українську школу.
Багато років Борис Дмитрович працював учителем на Харківщині, Луганщині та Сумщині, діти його любили так само, як він дітей. Отож і для дітей він написав немало: байки, казки, оповідання.
Видавалися ті казки не раз - не одне покоління дітей ними зачитувалося.
Писав Борис Дмитрович про веселе і сумне, про смішне і печальне, і хто прочитає його книжечки, обов'язково посміється з "могутнього" комара, який лева переміг, але якого з'їв павук; з крука, великої птиці, який дуже пишався своїм розумом, але якого обдурив рак; з дурного Івана, який думкою багатів, і з ще дурнішого Юхима, який не власною працею хотів заробити скарб, а даремно шукав його в дрімучому лісі. Поспівчуває і дівчині Лесі, і дівчинці Галюсі, і дівчинці Олександрі, про яку йде мова в оповіданні «Украла».
Чому вона украла? Яку статтю закону порушила? Чи захищені були права бідних дітей в Україні у той час? Про це йшла мова під час правового калейдоскопу, проведеного в рамках тижня читання та тижня правових знань в ліцеї.
Письменник Борис Грінченко увічнив своє ім'я, пишучи для дорослих та дітей вірші, оповідання, повісті; який записував у народі і видав збірниками твори, які люди тримали в своїй пам'яті: думи, казки, фантастичні оповіді, пісні. Він вивчав і досліджував нашу рідну українську мову: створював для дітей шкільні підручники, писав статті, це під його редакцією і завдяки його праці ще до революції вийшов у світ славнозвісний чотиритомний "Словарь української мови".Борис Грінченко багато трудився і як учений, і як перекладач з інших мов, боровся за українську школу.
Багато років Борис Дмитрович працював учителем на Харківщині, Луганщині та Сумщині, діти його любили так само, як він дітей. Отож і для дітей він написав немало: байки, казки, оповідання.
Видавалися ті казки не раз - не одне покоління дітей ними зачитувалося.
Писав Борис Дмитрович про веселе і сумне, про смішне і печальне, і хто прочитає його книжечки, обов'язково посміється з "могутнього" комара, який лева переміг, але якого з'їв павук; з крука, великої птиці, який дуже пишався своїм розумом, але якого обдурив рак; з дурного Івана, який думкою багатів, і з ще дурнішого Юхима, який не власною працею хотів заробити скарб, а даремно шукав його в дрімучому лісі. Поспівчуває і дівчині Лесі, і дівчинці Галюсі, і дівчинці Олександрі, про яку йде мова в оповіданні «Украла».
Чому вона украла? Яку статтю закону порушила? Чи захищені були права бідних дітей в Україні у той час? Про це йшла мова під час правового калейдоскопу, проведеного в рамках тижня читання та тижня правових знань в ліцеї.
07 грудня 2023 року
Центральною постаттю Національного тижня читання – 2023 обраний один з провідних письменників української літератури Микола Хвильовий, якому 13 грудня виповнюється 130 років від дня його народження.Більше 50-и років його ім'я було викреслене з історії української літератури, твори не перевидавалися, читання їх заборонялося.
Його твори дивують нас тим, як він міг так світло, соковитими мазками зображувати природу рідного краю, України. Слова в нього світяться справжніми діамантами: «А ранки цвітуть перламутром і падають ранішні зорі в туман дального бору»; «Падало сонце, нечутно гриміло за рікою і незагартованим за день жовтожаром».
Своє життя Микола Хвильовий назвав «шляхом безумної подорожі». Справді, складається враження, що цій людині судилося перейти всіма колами пекла, а до раю так і не потрапити...
Мрії про побудову нового суспільства, героїка й романтика боротьби за високі ідеали в житті і в літературі повністю захопили митця, якого називають романтиком революції і нового світлого життя. Для Миколи Хвильового життя і творчість були тотожними поняттями. Неможливість творити означала неможливість жити. Микола Хвильовий обрав своїм життєвим кредом слова: «Хай живе дух неспокою».
Бібліотека пропонує ознайомитися з життєвим і творчим шляхом письменника через книжково-ілюстративну виставку "Микола Хвильовий. Талант, що прагнув до зірок". Для своїх віртуальних фейсбучних користувачів бібліотека запропонувала виставку-портрет про Миколу Хвильового.
7 грудня в усьому світі відзначають день української хустки. До цієї дати в бібліотеці оформлено виставку-інсталяцію "Берегиня вроди - хустка".
«Читайте, - як говорив наш Кобзар, - і своєму научайтесь…». Бо, скажу без перебільшення, сила нашого українського духу в нашому українському корінні. А воно ж бо і глибоке, і мудре, і, повірте, вічне, бо єднає в собі і талант, і знання, і досвід…
Олесь лишив по собі величезну спадщину, у якій журливий настрій переплівся з радісною вірою у щасливе майбутнє. Про що б не писав О. Олесь, – про кохання чи природу, про Батьківщину чи народ, – у всіх його творах Журба і Радість утворюють феєричний тандем. Палаючим метеоритом пронісся Олександр Олесь небосхилом української літератури і залишив по собі яскраві снопи іскор – неповторні поезії.
Значний літературний спадок залишив поет і дітям. Твори О. Олеся для дітей, зокрема в жанрі пейзажної лірики і віршованої казки, — мудрі, веселі й сумні, перейняті світлою ностальгією за нашим далеким дитинством і дитинством — часто також уже далеким — наших дітей. Автор оповідає то з теплою іронією, ніжною усмішкою, то стурбовано, ба навіть тривожно. Живий струмінь пісенності надає їм чарівної милозвучності.
В рамках національного тижня книги здобувачі освіти Друхівського ліцею долучилися до творчості великого українського поета.
Розпочався тиждень у нашій бібліотеці із представлення інформаційної книжкової виставки «Національний тиждень читання. Бути своїми». Найменші користувачі бібліотеки долучилися до голосних читань віршів Платона Воронька для дітей. Адже дитячі твори Платона Воронька завжди приваблюють читача своєю безпосередністю, щирістю, оригінальністю, уважним ставленням поета до дітей, умінням зацікавити, звеселити, насмішити, розчулити їх, а разом з тим і повчити, примусити задуматись над своєю поведінкою. Тож зверніть увагу своїх дітей, онуків на вірші цього поета. https://tales.org.ua/poems/ukrainian/virshi-platona-voronka/
А батьки дітей через соціальну мережу Facebook отримали інформацію про те, як долучати своїх дітей до читання книг.
Тож заходьте, читайте й закохуйтеся в хорошу літературу щодня, разом із нами.
Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу. Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям.
Станом на жовтень 2023 року визнали Голодомор 1932–1933 в Україні актом геноциду парламенти 28 держав.
Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!». Під такою назвою в шкільній бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку. В публічній бібліотеці на вікні розміщено символічну свічку пам'яті. Про літературу, яка розповідає про цю трагічну сторінку в історії українського народу, бібліотека проінформувала здобувачів освіти Друхівського ліцею на сторінці ліцею в соціальній мережі Factbook.
1954 року Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам ввести в практику святкування цієї дати як дня світового братства та взаєморозуміння дітей, присвяченого діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей у всьому світі. Саме у цей день – 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея ухвалила Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини. Від 1990 року у Всесвітній день дитини відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини.
За даними ООН, щороку одинадцять мільйонів дітей помирають, не доживши до свого п'ятого дня народження, ще десятки мільйонів залишаються фізично чи розумово хворими, не маючи змоги дорослішати, жити і розвиватися. Багато з цих смертей викликані хворобами, що легко запобігають або легко виліковуються; інші - згубними наслідками злиднів, невігластва, дискримінації та насильства. Всі разом ці причини завдають тяжких втрат сім'ям, громадам, державам та усьому світу. Тож цей день покликаний ще раз привернути увагу суспільства до проблеми захисту дітей та розвитку середовища, дружнього по відношенню до малечі у всьому світі. З цією метою бібліотека підготувала відеопрезентацію "20 листопада - Всесвітній день дитини" і поширила її через сторінку бібліотеки в соціальній мережі Facebook.
Друга світова війна стала найстрашнішою подією у житті кожної людини першої половини ХХ ст., а особливо для дітей. Адже під час війни саме діти залишилися найбільш уразливими і найменш захищеними. Смерть на них чатувала на кожному кроці: під час бомбардувань і обстрілів, перебуванні у концентраційних таборах і гетто, голоду й холоду. Дитячу психіку було зруйновано втратою близьких, сценами насилля, злиднями і постійною небезпекою.
Діти, які виросли у воєнні роки дуже відрізнялися від інших, оскільки не мали дитинства. Комусь не дісталося батьківської любові, хтось не отримав освіти, їм щодня доводилося боротися за життя. Не випадково дітей війни називали «дітьми з дорослими очима».
Життя у супроводі пострілів і звуків сирени, у зруйнованих будинках, підвальних приміщеннях і бомбосховищах. Життя поруч з окупантами, боротьба з недоїданням, холодом, брутальним відношенням без захисту і порятунку стало звичним для дітей, що жили в окупації.
А повоєнний період – це час дитячого виживання: голод 1946-1947 років, відсутність елементарного облаштованого побуту, безкінечна потреба працювати. Всі дитячі роки – це стрес і боротьба за життя, не стояло питання про власні мрії, бажання, можливість себе реалізувати. Адже на першому плані було життя вцілілої сім’ї, треба було відбудувати хату, обжитися господарством, хоч якось закінчити школу. Діти мали виживати у зруйнованому і знищеному світі.
Друга світова війна закінчилася, однак ніхто не повернув дітям дитинство. Ті, хто жив в окупації, перебував в концтаборах, був примусово вивезений до Німеччини отримали презирство, зневагу, брутальність. У буденних соціальних ніким необмежених і некерованих конфліктах їх називали: «німецькими вівчарками», «німчурою», «німецькими підстилками». Всі, хто були в окупації стали «винними» у зв’язках із ворогом. А сумнозвісна графа радянської анкети «Чи були ви або ваші родичі на окупованій території» визначила долю багатьох тисяч дітей. Діти війни не мали реабілітаційних центрів, з ними не працювали психологи вони просто жили далі.
Весь світ погоджується з тезою: «Там де війна не місце дітям», однак війни тривають і кожне десятиліття є нові «діти війни» з втраченим дитинством.
Вони сподівалися, що їхнім нащадкам не доведеться бачити те, що бачила країна у часи Другої Світової. Тому кожному з них особливо болить теперішня війна, наче знову пошкоджена стара рана.
Пройдуть роки, змінюватимуться люди, покоління і настане той час, коли зовсім не залишиться живих свідків того страшного лихоліття. І від нас усіх залежить, щоб залишилася пам’ять про них, про їхні подвиги, про ту жорстоку і бездушну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла лихо і горе на нашу українську землю. Бо без пам’яті немає майбутнього. Спогади жителів села Друхів, які в роки Другої світової війни були дітьми, можна прочитати за посиланням https://drive.google.com/.../1v8KzHhyWxQ0Dxb8ZK6E.../view... або на блозі Друхівської публічно-шкільної бібліотеки "Бібліосвітлиця" в розділі "Сторінки історії".
02 жовтня 2023 року
До Дня українського козацтва, що відзначається в Україні 1 жовтня згідно Указу Президента №455/2023 від 28 липня 2023 року, в публічно-шкільній бібліотеці села Друхів підготовлена тематична книжкова виставка «Козаки – вірні своїй землі і народу». Про те, хто такі козаки, про державну діяльність найбільш славетних представників козаччини, їх героїчні звитяги та походи, про життя, побут, звичаї, традиції і легенди Війська Запорізького, можна дізнатися зі сторінок історичної, художньої та довідкової літератури. Читачі можуть ознайомитися з книгами, які дозволять зануритись у неймовірну атмосферу славних героїчних часів козацької доби.
Окремий розділ «Козацькому роду нема переводу» представляє широке коло видань, що розкривають нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України: книги про нинішній конфлікт на Сході нашої держави, мужність та героїзм захисників територіальної цілісності та незалежності України підкреслюють спадкоємність і поширення військових традицій і звитяг українського народу.
До цього дня бібліотека підготувала та продемонструвала для учнів середнього шкільного віку історичну мандрівку "Де козак - там і слава" та книжково-ілюстративну виставку "Козаки - вірні своїй землі і народу". 
Маленькі користувачі бібліотеки дізналися, що традиційно 21 вересня щороку в усьому світі відзначається День миру, встановлений резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй.
Щоб відкрити цей день, у штаб-квартирі ООН (у Нью-Йорку) дзвонять у Дзвін миру ООН. Дзвін відлитий з монет, пожертвуваних дітьми з усіх континентів, крім Африки, і був подарунком Японської асоціації ООН як «нагадування про людську ціну війни»; на його боці напис: «Хай живе абсолютний мир у всьому світі».
Ще 1982 року Асамблея постановила, що День миру буде відзначатися як день глобального припинення вогню і відмови від насильства, та запропонувала всім державам і народам дотримуватися режиму припинення воєнних дій протягом цього дня.
Але сьогодні замість припинення вогню ми бачимо щоденні обстріли території України, там гинуть наші українські воїни та мирне населення. Незважаючи на Мінські домовленості, російські загарбники обстрілюють українські позиції із зброї забороненого калібру та «градів». Десятки тисяч жертв серед мирного населення, сотні вбитих дітей, зруйновані школи та лікарні, знищені цілі міста...
Російські реваншисти кинули виклик усьому вільному світові та зневажили все міжнародне право.
Українські солдати зараз своєю кров’ю роблять те, що Рада Безпеки ООН має робити своїм голосуванням: зупиняють агресію та захищають принципи статуту ООН.
Кожен українець мріє про перемогу і якнайшвидше припинення бойових дій, про повернення рідних, близьких, друзів, про мирне небо над головою і світле майбутнє дітей, про загоєння болючих ран у людських серцях і захист від агресорів.
Найбільше у світі щастя – це мир, коли люди живуть спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, не ллються сльози від горя та втрат.
День Незалежності України – найголовніше свято держави. Це свято пам’яті про цілі покоління наших предків, що творили націю і боролися за державність, а також день, коли варто думати про день завтрашній, про майбутні покоління, про нашу відповідальність перед історією.
До 31-ї річниці Незалежності України в бібліотеці оформлено виставку-презентацію «Україна незалежна: сторінки історії».
На виставці представлені книги з історії українського державотворення від найдавніших часів до сьогодення, про борців за незалежність України.
Належав до письменників-шестидесятників.
Сьогодні про літературно-мистецьке, а отже і суспільне шестидесятництво написано немало, здається, поціновані його найвідоміші представники. Але ж так мало знаємо про тих, хто був відторгнений не лише суспільством, що й не дивно, а й, як це не парадоксально звучить, людьми, що мали б стати побратимами. "Ваше покоління перед вами в боргу", - сказав ведучий радіопрограми "На межі тисячоліть", відомий поет молодої генерації Василь Герасим'юк в бесіді з Андрієм Кондратюком. Він і справді не був показним ні борцем, ні трибуном тоді, як не є ним і сьогодні. Він спопелив своє серце на вогні некрикливої, всепоглинаючої любові до рідної землі, до отчого краю, прагнучи матеріалізувати цю любов у художніх творах, у витворених ним художніх образах. Однак цього стало достатньо, щоб потрапити під жорстокі жорна тодішньої системи. Хтось з його перевесників пішов по сибірах, ще хтось - пристосувався і непогано себе почував. А він, щоб порятувати душу й тіло, подався в мандри.
Був газетярем в Узбекистані, радіожурналістом у Владивостоці. Повернувшись через чотири роки на свій Моквинський хутір Отраже, щоб доглянути хвору безпомічну матір, сповнений вражень, в 1966-1967рр. пише свій перший і поки що єдиний роман "Дорога до матері", який був опублікований лише через багато років, бо друкуватися в радянський час письменнику Андрію Кондратюку не давали можливості через його дисидентські ухили. І це зрозуміло, адже він писав правду про українця-поліщука.
Усі книги Андрія Кондратюка мають сьогодні особливе значення, бо навертають нас у лоно національних святинь. Цінність їх у тому, що у них широко використаний багатющий фольклорний матеріал, який безпосередньо пов'язаний з природою як феноменом нашої неопалимості. Книги вчать нас любити і берегти природу рідного краю. У ній кожен читач знайде відповідь на одвічне питання: кому топтати ряст на землі, тобто кому ходити по цій землі, жити і творити.
06 грудня 2923 року
Вивчати і знати літературу рідного краю – святий обов’язок кожної людини, яка живе на планеті Земля, яка прагне мати майбутнє як для себе особисто, так і для всього народу й держави.«Читайте, - як говорив наш Кобзар, - і своєму научайтесь…». Бо, скажу без перебільшення, сила нашого українського духу в нашому українському корінні. А воно ж бо і глибоке, і мудре, і, повірте, вічне, бо єднає в собі і талант, і знання, і досвід…
В рамках тижня національного читання бібліотека запропонувала своїм юним користувачам ознайомитися з літературою рідного краю. До огляду літератури "Письменники Рівненщини - дітям" було включено літературу Павла Рачка, Зої Дідух, Сергія Гридіна, Любові Пшеничної, Романа Демчука, Ростислава Солоневського та інших.
05 грудня 2023 року
Історія України багата і розмаїта. Рясніє вона перемогами і тужить поразкам, виблискує славою на козацьких знаменах, переливається звитягою і хоробрістю в народних піснях. А ще живе вона в рядках поетичних творів Олександра Олеся, 145 років від дня народження якого ми відзначали 5 грудня.. Він – український письменник, поет, драматург, що представляє символізм, а ще – батько не менш відомого поета і громадського діяча Олега Ольжича.Олесь лишив по собі величезну спадщину, у якій журливий настрій переплівся з радісною вірою у щасливе майбутнє. Про що б не писав О. Олесь, – про кохання чи природу, про Батьківщину чи народ, – у всіх його творах Журба і Радість утворюють феєричний тандем. Палаючим метеоритом пронісся Олександр Олесь небосхилом української літератури і залишив по собі яскраві снопи іскор – неповторні поезії.
Значний літературний спадок залишив поет і дітям. Твори О. Олеся для дітей, зокрема в жанрі пейзажної лірики і віршованої казки, — мудрі, веселі й сумні, перейняті світлою ностальгією за нашим далеким дитинством і дитинством — часто також уже далеким — наших дітей. Автор оповідає то з теплою іронією, ніжною усмішкою, то стурбовано, ба навіть тривожно. Живий струмінь пісенності надає їм чарівної милозвучності.
В рамках національного тижня книги здобувачі освіти Друхівського ліцею долучилися до творчості великого українського поета.
04 грудня 2023 року
В Україні стартував третій за рахунком Національний тиждень читання. Він об’єднує між собою читачів, видавців, письменників, книгарів зі всієї країни та покликаний розвивати культуру читання серед українців. Національний тиждень читання дає нам можливість не лише розширити свій кругозір, а й глибше відчути себе часткою великої та багатогранної нації. Під час тижня читання бібліотека пропонує своїм користувачам долучитися до читання книг українських авторів, вивчати українську мову та глибше знайомитись з історією нашої країни. Адже це той шлях, який допоможе нам бути справжніми, відданими та гідними громадянами України.Розпочався тиждень у нашій бібліотеці із представлення інформаційної книжкової виставки «Національний тиждень читання. Бути своїми». Найменші користувачі бібліотеки долучилися до голосних читань віршів Платона Воронька для дітей. Адже дитячі твори Платона Воронька завжди приваблюють читача своєю безпосередністю, щирістю, оригінальністю, уважним ставленням поета до дітей, умінням зацікавити, звеселити, насмішити, розчулити їх, а разом з тим і повчити, примусити задуматись над своєю поведінкою. Тож зверніть увагу своїх дітей, онуків на вірші цього поета. https://tales.org.ua/poems/ukrainian/virshi-platona-voronka/
А батьки дітей через соціальну мережу Facebook отримали інформацію про те, як долучати своїх дітей до читання книг.
Тож заходьте, читайте й закохуйтеся в хорошу літературу щодня, разом із нами.
01 грудня 2023 року
1 грудня, відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом.
СНІД, або Синдром набутого імунодефіциту - важке інфекційне захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), який уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму захворюванням. Поширення ВІЛ-інфекції може призвести до найбільш катастрофічної епідемії в історії людства, що загрожує його сталому розвитку. Ситуація в різних країнах свідчить про зниження, у зв’язку з цим, середньої тривалості життя. Аналіз офіційних даних щодо поширення ВІЛ-інфекції свідчить, що епідемія триває з тенденцією до дальшого зростання в усіх регіонах України. В бібліотеці оформлено інформаційну викладку
24 листопада 2023 року
25 листопада ми відзначаємо 90 річницю Голодомору.
Щороку в Україні у четверту суботу листопада на вшанування тих, хто помер з голоду, запалюють свічки. Цього року 25 листопада о 16-й годині Україна схилить голови у загальнонаціональній хвилині мовчання. Запаліть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників, нашу віру у майбутнє. Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу. Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям.
Станом на жовтень 2023 року визнали Голодомор 1932–1933 в Україні актом геноциду парламенти 28 держав.
Відтак вшанування пам’яті жертв Голодомору проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!». Під такою назвою в шкільній бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку. В публічній бібліотеці на вікні розміщено символічну свічку пам'яті. Про літературу, яка розповідає про цю трагічну сторінку в історії українського народу, бібліотека проінформувала здобувачів освіти Друхівського ліцею на сторінці ліцею в соціальній мережі Factbook.
20 листопада 2023 року
20 листопада в усьому світі щорічно святкують Всесвітній день дитини.1954 року Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам ввести в практику святкування цієї дати як дня світового братства та взаєморозуміння дітей, присвяченого діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей у всьому світі. Саме у цей день – 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея ухвалила Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини. Від 1990 року у Всесвітній день дитини відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини.
За даними ООН, щороку одинадцять мільйонів дітей помирають, не доживши до свого п'ятого дня народження, ще десятки мільйонів залишаються фізично чи розумово хворими, не маючи змоги дорослішати, жити і розвиватися. Багато з цих смертей викликані хворобами, що легко запобігають або легко виліковуються; інші - згубними наслідками злиднів, невігластва, дискримінації та насильства. Всі разом ці причини завдають тяжких втрат сім'ям, громадам, державам та усьому світу. Тож цей день покликаний ще раз привернути увагу суспільства до проблеми захисту дітей та розвитку середовища, дружнього по відношенню до малечі у всьому світі. З цією метою бібліотека підготувала відеопрезентацію "20 листопада - Всесвітній день дитини" і поширила її через сторінку бібліотеки в соціальній мережі Facebook.
20 листопада 2023 року
Щорічно, 21 листопада, в Україні відзначається День Гідності та Свободи – свято на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Цього дня вшановується патріотизм і мужність громадян, які захищали національні інтереси української держави та її європейський вибір, проявили своє прагнення до свободи.
Майдан 2004 року та Революція Гідності 2013 року стали символом Свободи та Гідності українського народу та залишили визначальний і незабутній слід в історії.
Герої Небесної Сотні… Вони завжди будуть із нами. Вони заплатили найвищу ціну за свободу нашої держави. Шануймо пам’ять тих, хто віддав своє життя заради вільної України.
Бібліотека запросила своїх користувачів згадати про події десятилітньої давнини під час відеоекскурсу "Свободу не спинити".
Майдан 2004 року та Революція Гідності 2013 року стали символом Свободи та Гідності українського народу та залишили визначальний і незабутній слід в історії.
Герої Небесної Сотні… Вони завжди будуть із нами. Вони заплатили найвищу ціну за свободу нашої держави. Шануймо пам’ять тих, хто віддав своє життя заради вільної України.
Бібліотека запросила своїх користувачів згадати про події десятилітньої давнини під час відеоекскурсу "Свободу не спинити".
19 листопада 2023 року
В третю неділю листопада українці традиційно відзначають День ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА. Це професійне свято було засноване 7 жовтня 1993 року Указом Президента України.
Праця хлібороби - найдавніша професія на Землі. Ще коли люди не знали що таке метал, вони вже ростили хліб. Від землі, від хліба починається все: життя, щастя, радість і достаток. Коли ми говоримо про його виробництво, звичайно, бачимо роботу і агронома, і науковця, і конструктора і робітника. Але в першу чергу - роботу механізатора, комбайнера, землероба.
Хліборобами стають не за традицією, а за покликом серця. Не можна бути хліборобом на годину, на місяць, на рік. Земля вимагає віддати себе всього і назавжди, тільки в такому випадку ти залишиш на ній хороший слід.
Бібліотека привітала своїх користувачів та всіх жителів громади з Днем працівника сільського господарства та опублікувала на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook фотосвітлини земляків, які назавжди віддали себе хліборобській праці.
Праця хлібороби - найдавніша професія на Землі. Ще коли люди не знали що таке метал, вони вже ростили хліб. Від землі, від хліба починається все: життя, щастя, радість і достаток. Коли ми говоримо про його виробництво, звичайно, бачимо роботу і агронома, і науковця, і конструктора і робітника. Але в першу чергу - роботу механізатора, комбайнера, землероба.
Хліборобами стають не за традицією, а за покликом серця. Не можна бути хліборобом на годину, на місяць, на рік. Земля вимагає віддати себе всього і назавжди, тільки в такому випадку ти залишиш на ній хороший слід.
Бібліотека привітала своїх користувачів та всіх жителів громади з Днем працівника сільського господарства та опублікувала на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook фотосвітлини земляків, які назавжди віддали себе хліборобській праці.
28 жовтня 2023 року
Все далі в історію відходять жорстокі битви Другої світової війни, в яких наш народ проявив справді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини.Друга світова війна стала найстрашнішою подією у житті кожної людини першої половини ХХ ст., а особливо для дітей. Адже під час війни саме діти залишилися найбільш уразливими і найменш захищеними. Смерть на них чатувала на кожному кроці: під час бомбардувань і обстрілів, перебуванні у концентраційних таборах і гетто, голоду й холоду. Дитячу психіку було зруйновано втратою близьких, сценами насилля, злиднями і постійною небезпекою.
Діти, які виросли у воєнні роки дуже відрізнялися від інших, оскільки не мали дитинства. Комусь не дісталося батьківської любові, хтось не отримав освіти, їм щодня доводилося боротися за життя. Не випадково дітей війни називали «дітьми з дорослими очима».
Життя у супроводі пострілів і звуків сирени, у зруйнованих будинках, підвальних приміщеннях і бомбосховищах. Життя поруч з окупантами, боротьба з недоїданням, холодом, брутальним відношенням без захисту і порятунку стало звичним для дітей, що жили в окупації.
А повоєнний період – це час дитячого виживання: голод 1946-1947 років, відсутність елементарного облаштованого побуту, безкінечна потреба працювати. Всі дитячі роки – це стрес і боротьба за життя, не стояло питання про власні мрії, бажання, можливість себе реалізувати. Адже на першому плані було життя вцілілої сім’ї, треба було відбудувати хату, обжитися господарством, хоч якось закінчити школу. Діти мали виживати у зруйнованому і знищеному світі.
Друга світова війна закінчилася, однак ніхто не повернув дітям дитинство. Ті, хто жив в окупації, перебував в концтаборах, був примусово вивезений до Німеччини отримали презирство, зневагу, брутальність. У буденних соціальних ніким необмежених і некерованих конфліктах їх називали: «німецькими вівчарками», «німчурою», «німецькими підстилками». Всі, хто були в окупації стали «винними» у зв’язках із ворогом. А сумнозвісна графа радянської анкети «Чи були ви або ваші родичі на окупованій території» визначила долю багатьох тисяч дітей. Діти війни не мали реабілітаційних центрів, з ними не працювали психологи вони просто жили далі.
Весь світ погоджується з тезою: «Там де війна не місце дітям», однак війни тривають і кожне десятиліття є нові «діти війни» з втраченим дитинством.
Вони сподівалися, що їхнім нащадкам не доведеться бачити те, що бачила країна у часи Другої Світової. Тому кожному з них особливо болить теперішня війна, наче знову пошкоджена стара рана.
Пройдуть роки, змінюватимуться люди, покоління і настане той час, коли зовсім не залишиться живих свідків того страшного лихоліття. І від нас усіх залежить, щоб залишилася пам’ять про них, про їхні подвиги, про ту жорстоку і бездушну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла лихо і горе на нашу українську землю. Бо без пам’яті немає майбутнього. Спогади жителів села Друхів, які в роки Другої світової війни були дітьми, можна прочитати за посиланням https://drive.google.com/.../1v8KzHhyWxQ0Dxb8ZK6E.../view... або на блозі Друхівської публічно-шкільної бібліотеки "Бібліосвітлиця" в розділі "Сторінки історії".
02 жовтня 2023 року
До Дня українського козацтва, що відзначається в Україні 1 жовтня згідно Указу Президента №455/2023 від 28 липня 2023 року, в публічно-шкільній бібліотеці села Друхів підготовлена тематична книжкова виставка «Козаки – вірні своїй землі і народу». Про те, хто такі козаки, про державну діяльність найбільш славетних представників козаччини, їх героїчні звитяги та походи, про життя, побут, звичаї, традиції і легенди Війська Запорізького, можна дізнатися зі сторінок історичної, художньої та довідкової літератури. Читачі можуть ознайомитися з книгами, які дозволять зануритись у неймовірну атмосферу славних героїчних часів козацької доби.
Окремий розділ «Козацькому роду нема переводу» представляє широке коло видань, що розкривають нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України: книги про нинішній конфлікт на Сході нашої держави, мужність та героїзм захисників територіальної цілісності та незалежності України підкреслюють спадкоємність і поширення військових традицій і звитяг українського народу.
До цього дня бібліотека підготувала та продемонструвала для учнів середнього шкільного віку історичну мандрівку "Де козак - там і слава" та книжково-ілюстративну виставку "Козаки - вірні своїй землі і народу".
29 вересня 2023 року
Приймаємо вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек.
28 вересня 2023 року
29 вересня - День пам’яті жертв Бабиного Яру.
Вісімдесят два роки тому, під час Другої світової війни, 29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб.
Нацистські звірства в Бабиному Яру тривали аж до листопада 1943 року, коли гітлерівці залишили місто. В цьому урочищі були знищені п’ять ромських таборів, 621 член Організації Українських Націоналістів, зокрема поетеса Олена Теліга, її чоловік Михайло й редактор газети «Українське слово» Іван Рогач. Тут знайшли свою смерть чимало підпільників, партизанів і в’язнів Сирецького концтабору. Скільки всього — достеменно невідомо. Ми лише знаємо зі звіту, відправленого шефу СС Гіммлеру, що «29-30 вересня у Києві ліквідовано 33 771 особу єврейської національності». Загалом, за різними оцінками, в Бабиному Яру було вбито від 70 до 150 тисяч людей.
Вісімдесят два роки тому, під час Другої світової війни, 29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб.
Нацистські звірства в Бабиному Яру тривали аж до листопада 1943 року, коли гітлерівці залишили місто. В цьому урочищі були знищені п’ять ромських таборів, 621 член Організації Українських Націоналістів, зокрема поетеса Олена Теліга, її чоловік Михайло й редактор газети «Українське слово» Іван Рогач. Тут знайшли свою смерть чимало підпільників, партизанів і в’язнів Сирецького концтабору. Скільки всього — достеменно невідомо. Ми лише знаємо зі звіту, відправленого шефу СС Гіммлеру, що «29-30 вересня у Києві ліквідовано 33 771 особу єврейської національності». Загалом, за різними оцінками, в Бабиному Яру було вбито від 70 до 150 тисяч людей.
26 вересня 2023 року
До Дня українського козацтва, що відзначається в Україні 1 жовтня згідно Указу Президента №455/2023 від 28 липня 2023 року, в публічно-шкільній бібліотеці села Друхів підготовлена тематична книжкова виставка «Козаки – вірні своїй землі і народу». Про те, хто такі козаки, про державну діяльність найбільш славетних представників козаччини, їх героїчні звитяги та походи, про життя, побут, звичаї, традиції і легенди Війська Запорізького, можна дізнатися зі сторінок історичної, художньої та довідкової літератури. Читачі можуть ознайомитися з книгами, які дозволять зануритись у неймовірну атмосферу славних героїчних часів козацької доби.
Окремий розділ «Козацькому роду нема переводу» представляє широке коло видань, що розкривають нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України: книги про нинішній конфлікт на Сході нашої держави, мужність та героїзм захисників територіальної цілісності та незалежності України підкреслюють спадкоємність і поширення військових традицій і звитяг українського народу.
Окремий розділ «Козацькому роду нема переводу» представляє широке коло видань, що розкривають нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України: книги про нинішній конфлікт на Сході нашої держави, мужність та героїзм захисників територіальної цілісності та незалежності України підкреслюють спадкоємність і поширення військових традицій і звитяг українського народу.
21 вересня 2023 року
Сьогодні в бібліотеці пройшла пізнавальна година "Міжнародний День миру".Маленькі користувачі бібліотеки дізналися, що традиційно 21 вересня щороку в усьому світі відзначається День миру, встановлений резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй.
Щоб відкрити цей день, у штаб-квартирі ООН (у Нью-Йорку) дзвонять у Дзвін миру ООН. Дзвін відлитий з монет, пожертвуваних дітьми з усіх континентів, крім Африки, і був подарунком Японської асоціації ООН як «нагадування про людську ціну війни»; на його боці напис: «Хай живе абсолютний мир у всьому світі».
Ще 1982 року Асамблея постановила, що День миру буде відзначатися як день глобального припинення вогню і відмови від насильства, та запропонувала всім державам і народам дотримуватися режиму припинення воєнних дій протягом цього дня.
Але сьогодні замість припинення вогню ми бачимо щоденні обстріли території України, там гинуть наші українські воїни та мирне населення. Незважаючи на Мінські домовленості, російські загарбники обстрілюють українські позиції із зброї забороненого калібру та «градів». Десятки тисяч жертв серед мирного населення, сотні вбитих дітей, зруйновані школи та лікарні, знищені цілі міста...
Російські реваншисти кинули виклик усьому вільному світові та зневажили все міжнародне право.
Українські солдати зараз своєю кров’ю роблять те, що Рада Безпеки ООН має робити своїм голосуванням: зупиняють агресію та захищають принципи статуту ООН.
Кожен українець мріє про перемогу і якнайшвидше припинення бойових дій, про повернення рідних, близьких, друзів, про мирне небо над головою і світле майбутнє дітей, про загоєння болючих ран у людських серцях і захист від агресорів.
Найбільше у світі щастя – це мир, коли люди живуть спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, не ллються сльози від горя та втрат.
29 серпня 2023 року
29 серпня – день пам’яті захисників України. Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.
Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.
Цього року через воєнний стан і постійні загрози ми не можемо 29 серпня, як зазвичай, зібратися на велелюдних мітингах пам’яті на площах своїх міст і сіл, але можемо поодинці прийти на місця поховання героїв, щоб віддати їм шану. Ми можемо підтримати їхні родини увагою, добрим словом. Можемо розповісти про них, щоб їх імена запам’ятали всі.
29 серпня – день пам’яті захисників України. Це не єдиний день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність. Але це особливий день, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності.
Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.
Цього року через воєнний стан і постійні загрози ми не можемо 29 серпня, як зазвичай, зібратися на велелюдних мітингах пам’яті на площах своїх міст і сіл, але можемо поодинці прийти на місця поховання героїв, щоб віддати їм шану. Ми можемо підтримати їхні родини увагою, добрим словом. Можемо розповісти про них, щоб їх імена запам’ятали всі.
23 серпня 2023 року
24 серпня – День Незалежності України! Ця визначна дата назавжди увійшла в історію України, започаткувала нову епоху в житті нашого народу, законодавчо закріпила його вікові демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.День Незалежності України – найголовніше свято держави. Це свято пам’яті про цілі покоління наших предків, що творили націю і боролися за державність, а також день, коли варто думати про день завтрашній, про майбутні покоління, про нашу відповідальність перед історією.
До 31-ї річниці Незалежності України в бібліотеці оформлено виставку-презентацію «Україна незалежна: сторінки історії».
На виставці представлені книги з історії українського державотворення від найдавніших часів до сьогодення, про борців за незалежність України.
Нинішній рік – це рік великих випробувань, пора сподівань і надій, нехай же всі вони справдяться. Нехай життя ваше завжди буде яскравим і багатим, як кольори нашого Державного стягу: синім і мирним, як небо, та жовто-золотистим, як пшеничні поля України! Нехай якнайшвидше над нашою державою засяє сонце ПЕРЕМОГИ!
18 травня 2023 року
18 травня у 2023 році українці святкують День вишиванки. Саме цей одяг є нашим національним надбанням та оберегом.
Вишиванка в культурі України займає особливе місце. Здавна вважалося, що сорочка, вишита кольоровими нитками та прикрашена візерунками, приносила успіх та служила оберегом для господині чи господаря. Цей національний одяг носять чоловіки, жінки та діти. В наш час вишиванка вийшла з повсякденної форми одягу, проте її надягають на свята або визначні дати.
Завітайте до нас в бібліотеку і пориньте у світ української вишиванки. Тут ви можете не тільки почерпнути нові, незнайомі факти про вишиванку, а й зробити світлини біля фотозони зі старовинними сорочками. Наповніть цей день теплом та спогадами, світлина з якого через плин років нагадуватиме вам про приємні моменти вашого життя!
Вишиванка в культурі України займає особливе місце. Здавна вважалося, що сорочка, вишита кольоровими нитками та прикрашена візерунками, приносила успіх та служила оберегом для господині чи господаря. Цей національний одяг носять чоловіки, жінки та діти. В наш час вишиванка вийшла з повсякденної форми одягу, проте її надягають на свята або визначні дати.
Завітайте до нас в бібліотеку і пориньте у світ української вишиванки. Тут ви можете не тільки почерпнути нові, незнайомі факти про вишиванку, а й зробити світлини біля фотозони зі старовинними сорочками. Наповніть цей день теплом та спогадами, світлина з якого через плин років нагадуватиме вам про приємні моменти вашого життя!
7 травня 2023 року
День пам'яті та примирення – пам'ятний день в Україні, що відзначається з 2015 року 8 травня. Це добра нагоди зробити справу спільно з цивілізованою Європою.
8 травня 1945, у передмісті Берліна, зайнятому радянськими військами, був підписаний акт про беззастережну капітуляцію гітлерівської армії. Документ за дорученням Сталіна підписав маршал Радянського Союзу Георгій Жуков, а також представники США, Великобританії та Франції.
8 травня – День примирення, встановлений для «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих», які віддали своє життя за право вільно жити на своїй землі. Вшановувати у цей день будуть воїнів, "жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни".
Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом в історії людства була Друга світова війна. День пам’яті та примирення дає кожному з нас можливість оцінити внесок українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.
8 травня 1945, у передмісті Берліна, зайнятому радянськими військами, був підписаний акт про беззастережну капітуляцію гітлерівської армії. Документ за дорученням Сталіна підписав маршал Радянського Союзу Георгій Жуков, а також представники США, Великобританії та Франції.
8 травня – День примирення, встановлений для «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих», які віддали своє життя за право вільно жити на своїй землі. Вшановувати у цей день будуть воїнів, "жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни".
Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом в історії людства була Друга світова війна. День пам’яті та примирення дає кожному з нас можливість оцінити внесок українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.
До цього дня в публічній та шкільній бібліотеках села Друхів підготовлено книжково-ілюстративні виставки та інформаційну відеопрезентацію "Пам'ятати заради майбутнього"
5 травня 2023 року
6 травня народився наш земляк, український прозаїк, літературознавець, перекладач Андрій Іванович Кондратюк. Член Національної спілки письменників України, лауреат премії «Благовіст». В 2013 році за особливі досягнення у літературній творчості, за вагомий внесок у відродження духовності та культури українського народу нагороджений медаллю Національної Спілки письменників України «Почесна відзнака».Належав до письменників-шестидесятників.
Сьогодні про літературно-мистецьке, а отже і суспільне шестидесятництво написано немало, здається, поціновані його найвідоміші представники. Але ж так мало знаємо про тих, хто був відторгнений не лише суспільством, що й не дивно, а й, як це не парадоксально звучить, людьми, що мали б стати побратимами. "Ваше покоління перед вами в боргу", - сказав ведучий радіопрограми "На межі тисячоліть", відомий поет молодої генерації Василь Герасим'юк в бесіді з Андрієм Кондратюком. Він і справді не був показним ні борцем, ні трибуном тоді, як не є ним і сьогодні. Він спопелив своє серце на вогні некрикливої, всепоглинаючої любові до рідної землі, до отчого краю, прагнучи матеріалізувати цю любов у художніх творах, у витворених ним художніх образах. Однак цього стало достатньо, щоб потрапити під жорстокі жорна тодішньої системи. Хтось з його перевесників пішов по сибірах, ще хтось - пристосувався і непогано себе почував. А він, щоб порятувати душу й тіло, подався в мандри.
Був газетярем в Узбекистані, радіожурналістом у Владивостоці. Повернувшись через чотири роки на свій Моквинський хутір Отраже, щоб доглянути хвору безпомічну матір, сповнений вражень, в 1966-1967рр. пише свій перший і поки що єдиний роман "Дорога до матері", який був опублікований лише через багато років, бо друкуватися в радянський час письменнику Андрію Кондратюку не давали можливості через його дисидентські ухили. І це зрозуміло, адже він писав правду про українця-поліщука.
Усі книги Андрія Кондратюка мають сьогодні особливе значення, бо навертають нас у лоно національних святинь. Цінність їх у тому, що у них широко використаний багатющий фольклорний матеріал, який безпосередньо пов'язаний з природою як феноменом нашої неопалимості. Книги вчать нас любити і берегти природу рідного краю. У ній кожен читач знайде відповідь на одвічне питання: кому топтати ряст на землі, тобто кому ходити по цій землі, жити і творити.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100013871539544
Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. Її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Ім’я їй — Чорнобиль.
Сьогодні Чорнобиль для нас — це майже три з половиною мільйонів постраждалих від катастрофи та її наслідків. Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження.
Тому про це не можна мовчати, щоб застерегти людство від такої страшної помилки.
Той, сповнений любові, краси, добра, закут серед польового роздолля яскраво і сонячно постає у зрілих Василевих спогадах: споришева стежина від хати до роздоріжжя з фігурою на великому шляху до Городища, села древнього, з історичними карбами на фасадах урбанізованих будинків, оповитих легендами вулиць. Сімейство Басараб тим шляхом вихідними, у свята ходило відвідувати діда і бабу, численних родичів у селі – потомків родів давніх і шанованих. Нерідко і на хуторі збиралися гуртом, піднімаючи небо піснями, хвилюючи душу допитливого і вразливого хлопця переказами та цікавими бувальщинами із буремної минувшини та неспокійних колгоспних повсякдень. А ще односельці згадують, як Василь збирав у своєму льосі «фотогурток» – йому одному з небагатьох підлітків батьки купили фотоапарата. Рідкісна на той час знімальна техніка магнітом притягувала хутірських хлопчаків, а темні льохові надра були чудовою фотолабораторією для проявлення плівки.
Чи не тоді виникло у Василя бажання нотувати побачене і почуте літературним рядком, фіксувати пам’ятними світлинами? Перший свій вірш юнак опублікував у шістнадцятирічному віці в газеті «Червоний прапор», двадцятиріччя відзначив добіркою поезій у престижному альманасі для здібних дебютантів «Вітрила-68». Після закінчення Білокриницької восьмирічки та старших класів Городищенської школи у 1966 році, не вагаючись, вступив на філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Фахівця з університетським дипломом чекала омріяна справа – посада кореспондента Гощанської районної газети, через рік – робота в обласній молодіжній газеті «Зміна» а згодом випало працювати завідувачем відділу редакції обласної газети «Вільне слово». Земляки знали Василя Наумовича як принципового, об’єктивного журналіста. Колеги поважали за доброзичливість, надійність і відповідальність. Їм пам’ятатиметься його приязна усмішка, веселий жарт, спокійна, привітна манера спілкування. А читачам назавжди запам’ятаються його твори – про нашу державу Україну, про нас – українців, про сад біля батьківської хати, річку у лузі, вічні жайворонки у небі, літнє поле, благородний дощ, про минуле і сучасне, про козацьку духовність і щире кохання. До 75-річчя від дня народження письменника-земляка бібліотека підготувала відеопрезентацію "Все добре починається з любові". https://www.facebook.com/profile.php?id=100013871539544
У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу - Тараса Шевченка.
З нагоди 209-річниці від дня народження великого Кобзаря в публічно-шкільній бібліотеці села Друхів пройшов цикл заходів, мета яких - привернути увагу дітей до поетичного слова генія. Гортаючи сторінки його творчості, діти усвідомлюють, що Тарас Шевченко це більше, ніж митець. Ця людина давно стала символом, знаком, легендою. Його творчість - не просто поетичні рядки, а філософія, і мудрість.
Тож давайте пригадаємо наших жінок, які зробили все можливе і неможливе, щоб ми могли гордо сказати: "Я - українка!"
Кажуть, що кішки лікують від хвороб, допомагають позбутися поганого самопочуття, та ще й мишей ловлять. Про те, чому кішок добре тримати вдома, можна говорити довго. Особливо з тими, в кого вони вже є.
Коти – легендарні особистості. Про них існує чимало повір’їв.
Подейкують, що коти мають цілих дев’ять життів! При чому, всі коти вміють правильно себе поводити при падінні: спочатку вирівнюється голова, потім спина, потім ноги, а в кінці спина, вигинається, щоб пом’якшити приземлення.
Кішка – перший гість у новому будинку. Здавна існував звичай, згідно якого, перш ніж увійти в новий будинок, туди треба пустити кішку.
Вірили і в «метеорологічні» властивості кішки: якщо вона спить в найтеплішому місці будинку – варто очікувати похолодання, шкребе підлогу – до сильного вітру; кіт вмивається і вилизує лапки – погода найближчими днями буде теплою і сонячною; чхає – до дощу.
Бояться люди чорних котів, бо «…говорять, що не повезе, якщо чорний кіт дорогу перейде…». Але, в такому випадку, кажуть, що треба потриматися за ґудзик, тричі плюнути через ліве плече, скрутити фігу або ж найефективніше – почекати поки хтось інший пройде – і чари чорного кота не діятимуть.
Про котів написано багато книг, їм присвячують вірші, знімають мультфільми та фільми.
Цікаву та корисну інформацію про ніжних пухнастих красунь наші читачі можуть знайти у таких виданнях:
Сергій Гридін Кігтик Ковбаско
Шарль Перро Кіт у чоботях
Леся Вороніна Таємниця пурпурової планети
Есма Кнутсон Пригоди Пелле Безхвостого
Галина Малик Злочинці з паралельного світу
Ено Рауд Пригоди Муфтика, Півчеревичка та Мухобородька
Грицько Григоренко Королівна, Крихітка та Киць-киць
Рутківський В. Гості на мітлі.
21 лютого 2023 року Рідна мова – то неоціненне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. У рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу. Воно – могутній засіб передачі історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу.
Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова.
Віками український народ творив це багатство, збираючи в скарбницю рідної мови найдорогоцінніші перлини думки, почуття, фантазії.
І хоч українська мова, як і наш народ, пройшла тернистий шлях історії, вона живе і розвивається, є одним з головних чинників побудови незалежної держави.
Дуже влучно про її долю сказала поетеса Валентина Сторожук у вірші “Молитва”.
“В тебе доля була полинова:
Як Христос у вінку йшла терновім,
То в валуєвсько-ємських оковах,
То під стягами кольору крові.
Глузували із тебе панове,
Називали наріччям “большово”
Відмовлялись сини безголові
Та не гнулася ти як підкова.
Не старієш, бо завжди в обновах
Скільки тут самоцвітів коштовних!”
(В. Сторожук. Пам’ять шипшини, 1998.)
Тож маймо сміливість серцем і душею впевнено сказати «Ми – українці!». Хай усіх нас єднає належність до великого народу. Плекаймо всі разом ту мову, яка дісталася нам у спадок від наших пращурів.
Запрошуємо вас прилучитися до мовної скарбниці українського народу та познайомитися з цікавинками, які існують в українській мові.
04 лютого 2022 року
Книги, як і люди, мають свій день народження. Звісно, не завжди є змога чітко визначити час написання літературного твору, але деякі дати нам чітко відомі. Бібліотека запропонувала своїм користувачам познайомитися з творами, які святкуватимуть свій черговий ювілей 2022 року. 185 років минуло, як була написана повість Г. Квітки-Основ'яненка "Конотопська відьма", 180 років з часу написання поеми Т. Г. Шевченка "Гайдамаки", 165 років тому були написані роман П. Куліша "Чорна рада" та "Народні оповідання" Марка Вовчка, 110 років драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня", 835 років публікації "Слова о полку Ігоревім", 190 років повісті М. В. Гоголя "Вечори на хуторі біля Диканьки". Ці та інші твори української та світової літератури представлені на виставці "Книги-ювіляри 2022 року".
02 лютого 2022 року
26 квітня 2023 року
В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них — 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Чорнобиль і досі є незагоєною раною.Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. Її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Ім’я їй — Чорнобиль.
Сьогодні Чорнобиль для нас — це майже три з половиною мільйонів постраждалих від катастрофи та її наслідків. Це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження.
Тому про це не можна мовчати, щоб застерегти людство від такої страшної помилки.
18 квітня 2023 року
Публічно-шкільна бібліотека села Друхів запрошує своїх користувачів долучитися до проекту #Великечитання_2023 #читаємо_Гридіна.
Сергій Гридін – символ нової української підліткової літератури, який чи не найперший наважився вголос говорити про теми-табу. Кілька років тому його «Не такий» підірвав інформаційний простір, засвідчивши готовність автора до обговорення тем, на які не наважуються інші.
Сергій Гридін – символ нової української підліткової літератури, який чи не найперший наважився вголос говорити про теми-табу. Кілька років тому його «Не такий» підірвав інформаційний простір, засвідчивши готовність автора до обговорення тем, на які не наважуються інші.
Він став відомим завдяки дитячим повістям про Федька – прибульця з Інтернету. Писати Сергій Гридін почав після однієї з перевірок на роботі. Бажання відірватися від реальності й поринути у світ, далекий від законів про корупцію, бухгалтерської документації та в’їдливих контролерів переросло в написання першої книги про Федька.
Книжка "Федько у пошуках чупакабри" – це третя книжка із серії історій про комп’ютерного віруса Федька. Ця книжка проста і прикольна, без ніяких повчань. Події усіх трьох книг про Федька відбуваються в різних місцях. Перша книга і друга книжки – про віртуальну реальність, а третя – "Федько у пошуках чупакабри" – про наше рідне українське село, куди потрапляє комп’ютерний вірус Федько, і разом з друзями зазнає цікавих і часто кумедних пригод під час літніх канікул, які з нетерпінням чекають найбільш активні користувачі нашої бібліотеки. Тому й обрали для прочитання цю книгу. https://www.facebook.com/100013871539544/videos/194349373376198
Книжка «Федько у пошуках чупакабри» потрапила до «довгого списку» премії «Дитяча Книга року ВВС – 2012».
Приходь
читай 
доєднуйся 
до #великечитання_2023
Книжка "Федько у пошуках чупакабри" – це третя книжка із серії історій про комп’ютерного віруса Федька. Ця книжка проста і прикольна, без ніяких повчань. Події усіх трьох книг про Федька відбуваються в різних місцях. Перша книга і друга книжки – про віртуальну реальність, а третя – "Федько у пошуках чупакабри" – про наше рідне українське село, куди потрапляє комп’ютерний вірус Федько, і разом з друзями зазнає цікавих і часто кумедних пригод під час літніх канікул, які з нетерпінням чекають найбільш активні користувачі нашої бібліотеки. Тому й обрали для прочитання цю книгу. https://www.facebook.com/100013871539544/videos/194349373376198
Книжка «Федько у пошуках чупакабри» потрапила до «довгого списку» премії «Дитяча Книга року ВВС – 2012».
Приходь
читай доєднуйся до #великечитання_2023 11 квітня 2023 року
Наближається одне з найбільших християнських свят – Великдень. Всі ми чекаємо цей день з великими надіями та сподіваннями, що нарешті настане мир і спокій на нашій рідній землі.
В бібліотеці оформлено виставку-інсталяцію "Христос Воскрес - радіє світ"
На традиційних українських рушниках зібрано символи Великодніх свят: гілочки верби (знаменують силу, здоров’я та оберіг від злого ока), свічка (єднання віруючих та світло), яйця (початок життя та перемоги над смертю), сіль (очищення) і, звичайно, пасха – символ тіла Господнього та єдності.
На виставці представлені також видання про народні традиції відзначення Великодня, з яких ви дізнаєтесь, що потрібно покласти у святковий кошик, смачні рецепти пасок, великоднього печива та красиві декорації для своєї оселі. А ще ви дізнаєтесь багато цікавого, переглянувши інформаційний відеоролик "Великодні традиції та звичаї". https://www.facebook.com/profile.php?id=100013871539544
Це дійсно Великий день, який прославляє Воскресіння Ісуса Христа. Він знаменує собою любов до життя, перемогу над смертю і надію на вічне існування.
В бібліотеці оформлено виставку-інсталяцію "Христос Воскрес - радіє світ"
На традиційних українських рушниках зібрано символи Великодніх свят: гілочки верби (знаменують силу, здоров’я та оберіг від злого ока), свічка (єднання віруючих та світло), яйця (початок життя та перемоги над смертю), сіль (очищення) і, звичайно, пасха – символ тіла Господнього та єдності.
На виставці представлені також видання про народні традиції відзначення Великодня, з яких ви дізнаєтесь, що потрібно покласти у святковий кошик, смачні рецепти пасок, великоднього печива та красиві декорації для своєї оселі. А ще ви дізнаєтесь багато цікавого, переглянувши інформаційний відеоролик "Великодні традиції та звичаї". https://www.facebook.com/profile.php?id=100013871539544
Це дійсно Великий день, який прославляє Воскресіння Ісуса Христа. Він знаменує собою любов до життя, перемогу над смертю і надію на вічне існування.
10 квітня 2023 року
10 квітня 2023 року року Вікторові Близнецю виповнилося б 90! Скількох би ще світлячків він оживив своїм неповторним Словом! А скільки б світла посіяв у людські душі!
Він належав до тих, котрі пишуть завжди. Навіть тоді, коли сидять не за письмовим столом, а лише дивляться, як пливе по струмку жовтий вербовий листочок. Він мав щасливий дар - у всьому бути людиною. До нього йшли, бо страшенно йому вірили. Бо душу мав, як глибоку криницю, як ніжну сопілку, чутливу до фальші та брехні. Ще довго сяятиме його доброта, ніколи не перестане його простими словами павутинити бабине літо, і в клекотливій пісні осінніх журавлів угадуватиметься його прощальний голос, який ніколи не повториться. Бо він був із тих, кому немає ні повторень, ні заміни.
Він належав до тих, котрі пишуть завжди. Навіть тоді, коли сидять не за письмовим столом, а лише дивляться, як пливе по струмку жовтий вербовий листочок. Він мав щасливий дар - у всьому бути людиною. До нього йшли, бо страшенно йому вірили. Бо душу мав, як глибоку криницю, як ніжну сопілку, чутливу до фальші та брехні. Ще довго сяятиме його доброта, ніколи не перестане його простими словами павутинити бабине літо, і в клекотливій пісні осінніх журавлів угадуватиметься його прощальний голос, який ніколи не повториться. Бо він був із тих, кому немає ні повторень, ні заміни.
04 квітня 2023 року
В області стартував регіональний літературний захід «Велике читання. Рівненщина читає Гридіна».
Велике читання ініційоване комунальним закладом «Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека» Рівненської обласної ради. На теренах краю проводиться вдруге, триватиме впродовж квітня – червня. Формат Великого читання передбачає одночасне прочитання громадою книги рівненського автора або видання краєзнавчого змісту та обговорення її в бібліотеках та інших громадських просторах. Цьогоріч для прочитання обрані книги підліткової тематики відомого українського письменника родом зі Здолбунова Сергія Гридіна.
Чому Гридін? «…Справжній письменник, який пише для підлітків, справжній батько, справжній українець, справжній воїн» – так аргументували вибір письменника бібліотекарі. А українська науковиця і письменниця Наталя Марченко, говорить: «Коли Вам важко порозумітися з батьками, – читайте Гридіна! Коли Вас напружують власні діти, – читайте Гридіна! Коли Вам просто цікаво, що у цих підлітків у голові, – читайте Гридіна! Він Справжній!».
Сергій Гридін – майстер психологічної прози для юнацтва, автор півтора десятка книг, переможець конкурсу «Краща книга Рівненщини» в номінації «Краще видання для дітей» (2013) – книга «Федько, прибулець з Інтернету» та «Краще видання для юнацтва та молоді» (2015) – «Не такий». Книги «Федько у пошуках чупакабри» (2012) та «Не такий» (2013) потрапили до «довгого списку» премії Дитяча Книга року ВВС.
У своїх творах піднімає важливі і водночас дражливі для суспільства теми-табу: підліткового самогубства, булінгу в сім’ї і школі, засилля «груп смерті» в соціальних мережах, сексуальної культури підлітків, людської байдужості та проблеми становлення молодої людини. На сторінках книг Гридін вперше в українській літературі веде діалог з підлітками «на рівних».
Мета заходу – формування звички та потреби в читанні мешканців краю, як усвідомлено обраної життєвої стратегії, спрямованої на розвиток людського потенціалу, укріплення традицій сімейного читання, привернення уваги засобом книгочитання до проблем сучасного суспільства, зокрема, кризових явищ шкільного та домашнього насильства, комунікації батьків та дітей.
Велике читання ініційоване комунальним закладом «Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека» Рівненської обласної ради. На теренах краю проводиться вдруге, триватиме впродовж квітня – червня. Формат Великого читання передбачає одночасне прочитання громадою книги рівненського автора або видання краєзнавчого змісту та обговорення її в бібліотеках та інших громадських просторах. Цьогоріч для прочитання обрані книги підліткової тематики відомого українського письменника родом зі Здолбунова Сергія Гридіна.
Чому Гридін? «…Справжній письменник, який пише для підлітків, справжній батько, справжній українець, справжній воїн» – так аргументували вибір письменника бібліотекарі. А українська науковиця і письменниця Наталя Марченко, говорить: «Коли Вам важко порозумітися з батьками, – читайте Гридіна! Коли Вас напружують власні діти, – читайте Гридіна! Коли Вам просто цікаво, що у цих підлітків у голові, – читайте Гридіна! Він Справжній!».
Сергій Гридін – майстер психологічної прози для юнацтва, автор півтора десятка книг, переможець конкурсу «Краща книга Рівненщини» в номінації «Краще видання для дітей» (2013) – книга «Федько, прибулець з Інтернету» та «Краще видання для юнацтва та молоді» (2015) – «Не такий». Книги «Федько у пошуках чупакабри» (2012) та «Не такий» (2013) потрапили до «довгого списку» премії Дитяча Книга року ВВС.
У своїх творах піднімає важливі і водночас дражливі для суспільства теми-табу: підліткового самогубства, булінгу в сім’ї і школі, засилля «груп смерті» в соціальних мережах, сексуальної культури підлітків, людської байдужості та проблеми становлення молодої людини. На сторінках книг Гридін вперше в українській літературі веде діалог з підлітками «на рівних».
Мета заходу – формування звички та потреби в читанні мешканців краю, як усвідомлено обраної життєвої стратегії, спрямованої на розвиток людського потенціалу, укріплення традицій сімейного читання, привернення уваги засобом книгочитання до проблем сучасного суспільства, зокрема, кризових явищ шкільного та домашнього насильства, комунікації батьків та дітей.
Про початок заходу бібліотека проінформувала своїх користувачів за допомогою постера, який розмістила у соціальних мережах та в людних місцях села.
02 квітня 2023 року
Сьогодні, 2 квітня, народився датський казкар, романіст, поет і драматург Ганс Крістіан Андерсен.
Ганс Крістіан Андерсен – письменник, автор великої кількості дитячих казок, що увійшли в історію світової літератури. На його видатних творах «Снігова королева», «Гидке каченя», «Скриня-літак», «Дюймовочка», "Русалонька" «Принцеса на горошині» виховувалось не одне покоління.
Автор відомий також своїми повістями та романами. Твори письменника – це цікаві історії, герої, які запам'ятовуються, глибокий сенс текстів. Ім'я Ганса Крістіана Андерсена живе досі у назвах вулиць, театрів, парків розваг, на поштових марках. Пам'ять про письменника закарбована багатьма пам'ятниками, скульптурами, його іменем названо навіть астероїд.
Своє натхнення автор черпав з усього, що його оточує. І дійсно, у всіх його творах, кожен маленький жучок, горошинка, квіточка або калоша мають свою цікаву біографію. Ґрунтуючись на своїй фантазії та мотивах народної творчості, він написав: «Дикі лебеді», «Снігова королева», «Свинопас», «Гидке каченя», «Русалонька», «Дюймовочка» та багато інших творів.
Практично всі твори Андерсена мають філософський зміст, а головні персонажі шукають своє місце в житті. Варто також зазначити, що не всі казки автора насичені удачею, у багатьох своїх історіях він використовує прийом, коли головного персонажа рятує випадковий збіг обставин, що робить сюжет ще більш захоплюючим.
Книги Андерсона, як і раніше, дуже затребувані, адже його добрі казки люблять перечитувати знову і знову, як дорослі, так і діти.
Ганс Крістіан Андерсен – письменник, автор великої кількості дитячих казок, що увійшли в історію світової літератури. На його видатних творах «Снігова королева», «Гидке каченя», «Скриня-літак», «Дюймовочка», "Русалонька" «Принцеса на горошині» виховувалось не одне покоління.
Автор відомий також своїми повістями та романами. Твори письменника – це цікаві історії, герої, які запам'ятовуються, глибокий сенс текстів. Ім'я Ганса Крістіана Андерсена живе досі у назвах вулиць, театрів, парків розваг, на поштових марках. Пам'ять про письменника закарбована багатьма пам'ятниками, скульптурами, його іменем названо навіть астероїд.
Своє натхнення автор черпав з усього, що його оточує. І дійсно, у всіх його творах, кожен маленький жучок, горошинка, квіточка або калоша мають свою цікаву біографію. Ґрунтуючись на своїй фантазії та мотивах народної творчості, він написав: «Дикі лебеді», «Снігова королева», «Свинопас», «Гидке каченя», «Русалонька», «Дюймовочка» та багато інших творів.
Практично всі твори Андерсена мають філософський зміст, а головні персонажі шукають своє місце в житті. Варто також зазначити, що не всі казки автора насичені удачею, у багатьох своїх історіях він використовує прийом, коли головного персонажа рятує випадковий збіг обставин, що робить сюжет ще більш захоплюючим.
Книги Андерсона, як і раніше, дуже затребувані, адже його добрі казки люблять перечитувати знову і знову, як дорослі, так і діти.
До дня народження казкаря бібліотека підготувала фотоколаж про письменника та його твори.
31 березня 2023 року
Щорічно у березні в Україні проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Цьогорічне свято, на жаль, обпалене війною. Наші воїни мужньо боронять Україну.
Чи є сьогодні у воєнному дитинстві місце для читання? Так є, адже бібліотеки України працюють, не є виключенням і публічно-шкільна бібліотека села Друхів.
Протягом тижня в бібліотеці проходили цікаві зустрічі з книгами, акції, вікторини, інтелектуальні ігри.
Тож нехай вірним супутником вашого життя завжди буде книга! Читайте і ставайте успішними! Якщо читає дитина – непереможна Україна!
Чи є сьогодні у воєнному дитинстві місце для читання? Так є, адже бібліотеки України працюють, не є виключенням і публічно-шкільна бібліотека села Друхів.
Протягом тижня в бібліотеці проходили цікаві зустрічі з книгами, акції, вікторини, інтелектуальні ігри.
Тож нехай вірним супутником вашого життя завжди буде книга! Читайте і ставайте успішними! Якщо читає дитина – непереможна Україна!
17 березня 2023 року
19 березня 1948 р. в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області народився Василь Наумович Басараба. Тут і починається життєва стежина для відомого на сьогодні поета, прозаїка, журналіста. Мальовниче українське село, батьки-хлібороби, неперебутня краса навколишньої природи – в такій атмосфері зростав. Це сприяло розвитку Богом даного таланту по-особливому, образно бачити світ, оригінально осмислювати, здавалося б, звичайні речі.Той, сповнений любові, краси, добра, закут серед польового роздолля яскраво і сонячно постає у зрілих Василевих спогадах: споришева стежина від хати до роздоріжжя з фігурою на великому шляху до Городища, села древнього, з історичними карбами на фасадах урбанізованих будинків, оповитих легендами вулиць. Сімейство Басараб тим шляхом вихідними, у свята ходило відвідувати діда і бабу, численних родичів у селі – потомків родів давніх і шанованих. Нерідко і на хуторі збиралися гуртом, піднімаючи небо піснями, хвилюючи душу допитливого і вразливого хлопця переказами та цікавими бувальщинами із буремної минувшини та неспокійних колгоспних повсякдень. А ще односельці згадують, як Василь збирав у своєму льосі «фотогурток» – йому одному з небагатьох підлітків батьки купили фотоапарата. Рідкісна на той час знімальна техніка магнітом притягувала хутірських хлопчаків, а темні льохові надра були чудовою фотолабораторією для проявлення плівки.
Чи не тоді виникло у Василя бажання нотувати побачене і почуте літературним рядком, фіксувати пам’ятними світлинами? Перший свій вірш юнак опублікував у шістнадцятирічному віці в газеті «Червоний прапор», двадцятиріччя відзначив добіркою поезій у престижному альманасі для здібних дебютантів «Вітрила-68». Після закінчення Білокриницької восьмирічки та старших класів Городищенської школи у 1966 році, не вагаючись, вступив на філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Фахівця з університетським дипломом чекала омріяна справа – посада кореспондента Гощанської районної газети, через рік – робота в обласній молодіжній газеті «Зміна» а згодом випало працювати завідувачем відділу редакції обласної газети «Вільне слово». Земляки знали Василя Наумовича як принципового, об’єктивного журналіста. Колеги поважали за доброзичливість, надійність і відповідальність. Їм пам’ятатиметься його приязна усмішка, веселий жарт, спокійна, привітна манера спілкування. А читачам назавжди запам’ятаються його твори – про нашу державу Україну, про нас – українців, про сад біля батьківської хати, річку у лузі, вічні жайворонки у небі, літнє поле, благородний дощ, про минуле і сучасне, про козацьку духовність і щире кохання. До 75-річчя від дня народження письменника-земляка бібліотека підготувала відеопрезентацію "Все добре починається з любові". https://www.facebook.com/profile.php?id=100013871539544
09 березня 2023 року
Чимало наших співвітчизників прославили імʼя України своєю творчою працею як у рідній землі, так і по всьому світу. Та є серед українців постаті, велич яких не може поміститися у рамки національного буття – постаті світового, планетарного масштабу, які є скарбом усієї людської цивілізації. Їх називають пророками, велетами духу, людьми, народженими згори, тими, що отримали найвищеУ перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу - Тараса Шевченка.
З нагоди 209-річниці від дня народження великого Кобзаря в публічно-шкільній бібліотеці села Друхів пройшов цикл заходів, мета яких - привернути увагу дітей до поетичного слова генія. Гортаючи сторінки його творчості, діти усвідомлюють, що Тарас Шевченко це більше, ніж митець. Ця людина давно стала символом, знаком, легендою. Його творчість - не просто поетичні рядки, а філософія, і мудрість.
08 березня 2023 року
Без перебільшення і з гордістю можна константувати, що про жінку-українку в світі ходять легенди. Українки ставали королевами, впливали на політику великих держав, з'являлися на полотнах всесвітньо відомих художників і створювали всесвітньо відомі полотна власноруч. Вони робили наукові відкриття, виступали на світових сценах, писали книжки. Тож давайте пригадаємо наших жінок, які зробили все можливе і неможливе, щоб ми могли гордо сказати: "Я - українка!"
05 березня 2023 року
Я хочу, щоб у мирній творчій праці
Квітчались села й кращали міста,
Щоб син мій будував ясні палаци,
Щоб колосилась нива золота.
Ці слова належать відомій українській дитячій письменниці Наталії Забілі. Адже тільки дуже добра і щира людина може написати такі слова. Такою людиною і була Наталія Забіла, 120 років від дня народження якої минає 5 березня 2023 року.
Народилася вона у м. Санкт-Петербурзі, в дворянській родині. Коли Наталії виповнилося 14 років, сім'я переїхала в містечко Люботин поблизу Харкова. Ще шістнадцятирічною дівчинкою Наталя Забіла почала працювати вчителькою, закінчивши Харківський інститут народної освіти, надрукувала свій перший вірш. Найпопулярнішою збіркою, яка вийшла у тридцяті роки була збірка "Ясоччина книжка", у після воєнний період вийшли з друку збірки "Олівець - малювець", "Хатинка на ялинці", "Зайчик", "Дерев'яний бичок" та інші.
Квітчались села й кращали міста,
Щоб син мій будував ясні палаци,
Щоб колосилась нива золота.
Ці слова належать відомій українській дитячій письменниці Наталії Забілі. Адже тільки дуже добра і щира людина може написати такі слова. Такою людиною і була Наталія Забіла, 120 років від дня народження якої минає 5 березня 2023 року.
Народилася вона у м. Санкт-Петербурзі, в дворянській родині. Коли Наталії виповнилося 14 років, сім'я переїхала в містечко Люботин поблизу Харкова. Ще шістнадцятирічною дівчинкою Наталя Забіла почала працювати вчителькою, закінчивши Харківський інститут народної освіти, надрукувала свій перший вірш. Найпопулярнішою збіркою, яка вийшла у тридцяті роки була збірка "Ясоччина книжка", у після воєнний період вийшли з друку збірки "Олівець - малювець", "Хатинка на ялинці", "Зайчик", "Дерев'яний бичок" та інші.
Нічого досконалішого і цікавішого від казки у літературі для дітей ніхто ще не придумав і, мабуть не придумає. У казках Добро обов'язково перемагає Зло, Правда - Кривду, Працелюбство - Лінощі. Майже усі казки закінчуються щасливо. Але щасливими стають лише ті люди, які творять добро для інших. А Наталія Забіла творила добро для дітей і була однією із знаних майстрів авторської казки в Україні.
01 бернзня 2023 року
У перший день весни відзначається Міжнародний день котів – найпопулярніших домашніх тварин у всьому світі.Кажуть, що кішки лікують від хвороб, допомагають позбутися поганого самопочуття, та ще й мишей ловлять. Про те, чому кішок добре тримати вдома, можна говорити довго. Особливо з тими, в кого вони вже є.
Коти – легендарні особистості. Про них існує чимало повір’їв.
Подейкують, що коти мають цілих дев’ять життів! При чому, всі коти вміють правильно себе поводити при падінні: спочатку вирівнюється голова, потім спина, потім ноги, а в кінці спина, вигинається, щоб пом’якшити приземлення.
Кішка – перший гість у новому будинку. Здавна існував звичай, згідно якого, перш ніж увійти в новий будинок, туди треба пустити кішку.
Вірили і в «метеорологічні» властивості кішки: якщо вона спить в найтеплішому місці будинку – варто очікувати похолодання, шкребе підлогу – до сильного вітру; кіт вмивається і вилизує лапки – погода найближчими днями буде теплою і сонячною; чхає – до дощу.
Бояться люди чорних котів, бо «…говорять, що не повезе, якщо чорний кіт дорогу перейде…». Але, в такому випадку, кажуть, що треба потриматися за ґудзик, тричі плюнути через ліве плече, скрутити фігу або ж найефективніше – почекати поки хтось інший пройде – і чари чорного кота не діятимуть.
Про котів написано багато книг, їм присвячують вірші, знімають мультфільми та фільми.
Цікаву та корисну інформацію про ніжних пухнастих красунь наші читачі можуть знайти у таких виданнях:
Сергій Гридін Кігтик Ковбаско
Шарль Перро Кіт у чоботях
Леся Вороніна Таємниця пурпурової планети
Есма Кнутсон Пригоди Пелле Безхвостого
Галина Малик Злочинці з паралельного світу
Ено Рауд Пригоди Муфтика, Півчеревичка та Мухобородька
Грицько Григоренко Королівна, Крихітка та Киць-киць
Рутківський В. Гості на мітлі.
А цей фотоколаж створено із світлин користувачів бібліотеки.
Леся Українка…Це ніжне й дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця, і не тільки українця. Леся належить усім, бо її творчість зіткана з різних мотивів світової культури. Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про «Лісову пісню» або «Досвітні вогні», але й палку любов до великої поетеси і гордість за свій народ, що спородив її.
Видатні поети ніколи не полишають нас. З’єднавши своє життя з мріями та стражданнями людей, із їхнім пориванням до волі й щастя, вони крокують великою землею безсмертя. Як говорила сама Л.Українка: «Я пройшла прекрасне і складне життя. Мені доля подарувала щастя– залишити свій слід на землі, на якій народилася та яку прославила. Мене називають: Одержимою, Співачкою досвітніх вогнів, Квітка Ломикамінь, Дочкою Прометея! А я - зірка, повірте, зірка, яка спалахнула і згасла».
25 лютого 2023 року
25 лютого народилась Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач) - геніальна українська поетеса, яку називають дочкою Прометея за її художнє слово, сповнене волелюбності й оптимізму, за силу духу і романтичність її непересічної особистості.Леся Українка…Це ніжне й дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця, і не тільки українця. Леся належить усім, бо її творчість зіткана з різних мотивів світової культури. Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про «Лісову пісню» або «Досвітні вогні», але й палку любов до великої поетеси і гордість за свій народ, що спородив її.
Видатні поети ніколи не полишають нас. З’єднавши своє життя з мріями та стражданнями людей, із їхнім пориванням до волі й щастя, вони крокують великою землею безсмертя. Як говорила сама Л.Українка: «Я пройшла прекрасне і складне життя. Мені доля подарувала щастя– залишити свій слід на землі, на якій народилася та яку прославила. Мене називають: Одержимою, Співачкою досвітніх вогнів, Квітка Ломикамінь, Дочкою Прометея! А я - зірка, повірте, зірка, яка спалахнула і згасла».
Публічно-шкільна бібліотека села Друхів пропонує відкрити для кожного українця Лесю Українку та ближче познайомитися з життям та творчістю видатної української поетеси.
24 лютого 2023 року
24 лютого змінило наше життя, наш світ. Рік тому війна постала перед українцями у "повен зріст". Вся Україна стикнулася з війною віч-на-віч, опинившись у пеклі випробувань і страху.
Орки прийшли забрати нашу волю, наш дім, нашу мову... Щоб нас від нас звільнити...
Не забувай в думках ні на хвилину,
Щоб ти вночі собі солодко спав,
Хтось вдома залишив свою дитину,
А хтось і взагалі життя віддав!
Тим, хто віддав своє життя за нашу свободу, в шкільній та публічній бібліотеках села Друхів присвячено виставки пам'яті.
Слава Україні! Героям слава!
Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова.
Віками український народ творив це багатство, збираючи в скарбницю рідної мови найдорогоцінніші перлини думки, почуття, фантазії.
І хоч українська мова, як і наш народ, пройшла тернистий шлях історії, вона живе і розвивається, є одним з головних чинників побудови незалежної держави.
Дуже влучно про її долю сказала поетеса Валентина Сторожук у вірші “Молитва”.
“В тебе доля була полинова:
Як Христос у вінку йшла терновім,
То в валуєвсько-ємських оковах,
То під стягами кольору крові.
Глузували із тебе панове,
Називали наріччям “большово”
Відмовлялись сини безголові
Та не гнулася ти як підкова.
Не старієш, бо завжди в обновах
Скільки тут самоцвітів коштовних!”
(В. Сторожук. Пам’ять шипшини, 1998.)
Тож маймо сміливість серцем і душею впевнено сказати «Ми – українці!». Хай усіх нас єднає належність до великого народу. Плекаймо всі разом ту мову, яка дісталася нам у спадок від наших пращурів.
Запрошуємо вас прилучитися до мовної скарбниці українського народу та познайомитися з цікавинками, які існують в українській мові.
19 лютого 2023 року
20 лютого - День пам'яті Героїв небесної сотні.
Щорічно у цей день ми згадуємо учасників Революції гідності 2013-2014 років та вшановуємо пам'ять загиблих, які поклали своє життя у боротьбі за незалежність, демократію та європейський вибір нашої країни.
Революція гідності є однією з наймасштабніших подій у новітній історії України, результатом якої стало повалення корумпованого режиму проросійського президента Віктора Януковича та відновлення європейського курсу розвитку України.
До цієї трагічної дати в бібліотеці оформлено виставку-пам'ять "Пам'яті героїв Майдану".
15 лютого 2023 року
До дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав у публічній бібліотеці оформлено виставку однієї книги "Трояндовий запах смерті". Цю книгу написав учасник радянсько-афганської війни Микола Володимирович Семенович. Події 30-річної давності йому не тільки часто сняться, він зумів з вражаючою відвертістю та правдивістю відтворити у своїй книзі те, що йьому, 20-річному юнакові, довелося пережити в далеких горах Афганістану, про бойових побратимів та взаємовиручку, без якої вижити в тих умовах було б неможливо.
Вічна і світла пам'ять тим, хто до кінця виконав свій військовий обов'язок і повернувся додому в цинкових домовинах!
14 лютого 2023 року
14 лютого – це не тільки свято закоханих. Це ще й Міжнародний день дарування книг. Він об'єднує всіх, хто любить читати. Цього дня дарують книги друзям та незнайомцям, віддають їх бібліотекам, школам, дитячим будинкам, лікарням чи просто залишають твори друку у людних місцях. Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних. Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона — постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає». Маленькі користувачі бібліотеки подарували бібліотеці свої вже прочитані книги, щоб їх могли прочитати інші діти.
Ще у ранньому віці у майбутнього письменника проявилась пристрасть до неймовірних пригод і подорожей. Свою дитячу мрію про далекі мандри письменник втілив у життя і багато подорожував по світу. Це були не пусті подорожі, багато з них стали основою пригодницьких романів з цілого циклу з загальним назвою «Незвичайні подорожі». Жуль Верн був і залишається вірним супутником юності.
Бібліотека запросила своїх юних користувачів в літературну мандрівку цікавезними творами всесвітньо відомого французького письменника. https://www.facebook.com/100013871539544/videos/3453936051555020
6 лютого 2023 року
Цього року виповнюється 195 років з дня народження відомого французького письменника, класика пригодницької літератури Жуля Верна. Ще у ранньому віці у майбутнього письменника проявилась пристрасть до неймовірних пригод і подорожей. Свою дитячу мрію про далекі мандри письменник втілив у життя і багато подорожував по світу. Це були не пусті подорожі, багато з них стали основою пригодницьких романів з цілого циклу з загальним назвою «Незвичайні подорожі». Жуль Верн був і залишається вірним супутником юності.
Бібліотека запросила своїх юних користувачів в літературну мандрівку цікавезними творами всесвітньо відомого французького письменника. https://www.facebook.com/100013871539544/videos/3453936051555020
21 лютого 2022 року
21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано в листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі.
У світі налічується безліч мов. За попередньою оцінкою їх кількість становить близько 6 тисяч. Мова кожного народу самобутня, розкриває менталітет і традиції нації, формує свідомість людини. Знання мови допомагає розширити кругозір, глибше проникнути в культуру іншої країни.
Учені довели, що вік нашої рідної української мови – 7 тисяч років. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Для нас рідна мова – це не тільки безцінна спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
Для усіх бажаючих та тих, хто прагне удосконалювати свої знання з рідної мови, бібліотека презентує тематичну книжкову виставку "Плекатимеш мову – цвістимуть сади".
Бібліотека долучилась до поетичного онлайн-марафону «Мовою рідною світ пізнаю», який започаткувала Рівненська обласна бібліотека для дітей. https://www.facebook.com/profile.php?id=100013871539544
20 лютого 2022 року
Олена Теліга... "Вона стала одною з чи не найбiльших постатей, якi започаткували нову добу в життi українського народу. Пiсля Лесi Українки Олена Телiга найбiльша жiноча постать в українськiй лiтературi. Своїм творчим життям i героїчною смертю вона стала новим символом невмирущостi українськоi нацiї. Як тип нової жiнки-героїнi, вона не замкнулася у рамки великої поетеси, але рiвночасно зi своєю творчiстю, стала в ряди українського полiтично-революцiйного руху, програмою якого була боротьба за повну свободу української нацiї. Олена Телiга була i згинула як дiйсний революцiонер в рядах Органiзацiї Українських Нацiоналiстiв".
Такими словами розпочинається бібліографічна пам'ятка, яку бібліотека підготувала до 80-річчя від дня смерті жінки нескореної долі, української поетеси та громадської діячки Олени Іванівни Теліги.
В брошурі вміщено не тільки біографічні дані про поетесу, а й відомості про лауреатів премії імені Олени Теліги, кілька її поезій та список основних видань творів Олени Теліги та літератури про неї.
21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано в листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі.
У світі налічується безліч мов. За попередньою оцінкою їх кількість становить близько 6 тисяч. Мова кожного народу самобутня, розкриває менталітет і традиції нації, формує свідомість людини. Знання мови допомагає розширити кругозір, глибше проникнути в культуру іншої країни.
Учені довели, що вік нашої рідної української мови – 7 тисяч років. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Для нас рідна мова – це не тільки безцінна спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
Для усіх бажаючих та тих, хто прагне удосконалювати свої знання з рідної мови, бібліотека презентує тематичну книжкову виставку "Плекатимеш мову – цвістимуть сади".
Бібліотека долучилась до поетичного онлайн-марафону «Мовою рідною світ пізнаю», який започаткувала Рівненська обласна бібліотека для дітей. https://www.facebook.com/profile.php?id=100013871539544
Олена Теліга... "Вона стала одною з чи не найбiльших постатей, якi започаткували нову добу в життi українського народу. Пiсля Лесi Українки Олена Телiга найбiльша жiноча постать в українськiй лiтературi. Своїм творчим життям i героїчною смертю вона стала новим символом невмирущостi українськоi нацiї. Як тип нової жiнки-героїнi, вона не замкнулася у рамки великої поетеси, але рiвночасно зi своєю творчiстю, стала в ряди українського полiтично-революцiйного руху, програмою якого була боротьба за повну свободу української нацiї. Олена Телiга була i згинула як дiйсний революцiонер в рядах Органiзацiї Українських Нацiоналiстiв".
Такими словами розпочинається бібліографічна пам'ятка, яку бібліотека підготувала до 80-річчя від дня смерті жінки нескореної долі, української поетеси та громадської діячки Олени Іванівни Теліги.
В брошурі вміщено не тільки біографічні дані про поетесу, а й відомості про лауреатів премії імені Олени Теліги, кілька її поезій та список основних видань творів Олени Теліги та літератури про неї.
14 лютого 2022 року
Кохання… Про нього мріють, його чекають. І ось воно приходить. Скільки сердечних переживань! "Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов",- лірично признався молодий Павло Григорович Тичина. «Так ніхто не кохав! Через тисячі літ Лиш приходить подібне кохання» - переконував усіх юний серцем Володимир Сосюра. А російський поет Олександр Сергійович Пушкін на увесь світ сповістив: «Я помню чудное мгновенье - Передо мной явилась ти!».
Про кохання, найкраще із почуттів, дарованих людині Богом, сказано багато щирих захоплюючих слів, створено найчудовіші картини, складено найліричніші мелодії.
Кохання одухотворює людину, робить кращим і змістовнішим її життя, наповнює світлою, ніжною радістю, дарує красу почуттів.
Кохання - це той прекрасний цвіт папороті, який шукають усі та, на жаль, знаходить далеко не кожний...
Вічна загадка любові, життя люблячого серця, різні відтінки людських стосунків завжди були в центрі уваги поетів і поезії . Чому? Мабуть тому, що поети відчувають світ набагато тонше, набагато гостріше, ніж будь-хто інший. Кохання - це та тайна, що давала їм, поетам, поштовх до творчості, силу і живлющу наснагу творчості справжні шедеври.
Данте і Беатріче, Лаура і Петрарка, Шекспір і Смаглява Леді, Блок і Таємнича Незнайомка, Пушкін і Наталія Гончарова, Іван Франко і Ольга Рошкевич, Леся Українка і Сергій Мержинський ... Ці закохані пари відомі, мабуть, усьому світові. Адже саме їхнє кохання і народило всесвітньо відомих літературних героїв, таких як Ромео і Джульєтта, Лукаш і Мавка, Онєгін і Тетяна...
Бібліотека відсунула таємницю таємничості над тими чудесними почуттями, які живили уяву і творчість, які наповнювали життя відомих поетів, провівши рандеву з книгою "Найромантичніші літературні пари".
Вчитайтеся в рядки ніжності та кохання,- і задумайтеся, яке це все-таки велике і сильне почуття, як його треба терпляче чекати, берегти, леліяти, цінувати, охороняти; як збагачує воно душу людини, яке воно світле і прекрасне...
Кохання… Про нього мріють, його чекають. І ось воно приходить. Скільки сердечних переживань! "Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов",- лірично признався молодий Павло Григорович Тичина. «Так ніхто не кохав! Через тисячі літ Лиш приходить подібне кохання» - переконував усіх юний серцем Володимир Сосюра. А російський поет Олександр Сергійович Пушкін на увесь світ сповістив: «Я помню чудное мгновенье - Передо мной явилась ти!».
Про кохання, найкраще із почуттів, дарованих людині Богом, сказано багато щирих захоплюючих слів, створено найчудовіші картини, складено найліричніші мелодії.
Кохання одухотворює людину, робить кращим і змістовнішим її життя, наповнює світлою, ніжною радістю, дарує красу почуттів.
Кохання - це той прекрасний цвіт папороті, який шукають усі та, на жаль, знаходить далеко не кожний...
Вічна загадка любові, життя люблячого серця, різні відтінки людських стосунків завжди були в центрі уваги поетів і поезії . Чому? Мабуть тому, що поети відчувають світ набагато тонше, набагато гостріше, ніж будь-хто інший. Кохання - це та тайна, що давала їм, поетам, поштовх до творчості, силу і живлющу наснагу творчості справжні шедеври.
Данте і Беатріче, Лаура і Петрарка, Шекспір і Смаглява Леді, Блок і Таємнича Незнайомка, Пушкін і Наталія Гончарова, Іван Франко і Ольга Рошкевич, Леся Українка і Сергій Мержинський ... Ці закохані пари відомі, мабуть, усьому світові. Адже саме їхнє кохання і народило всесвітньо відомих літературних героїв, таких як Ромео і Джульєтта, Лукаш і Мавка, Онєгін і Тетяна...
Бібліотека відсунула таємницю таємничості над тими чудесними почуттями, які живили уяву і творчість, які наповнювали життя відомих поетів, провівши рандеву з книгою "Найромантичніші літературні пари".
Вчитайтеся в рядки ніжності та кохання,- і задумайтеся, яке це все-таки велике і сильне почуття, як його треба терпляче чекати, берегти, леліяти, цінувати, охороняти; як збагачує воно душу людини, яке воно світле і прекрасне...
04 лютого 2022 року
Книги, як і люди, мають свій день народження. Звісно, не завжди є змога чітко визначити час написання літературного твору, але деякі дати нам чітко відомі. Бібліотека запропонувала своїм користувачам познайомитися з творами, які святкуватимуть свій черговий ювілей 2022 року. 185 років минуло, як була написана повість Г. Квітки-Основ'яненка "Конотопська відьма", 180 років з часу написання поеми Т. Г. Шевченка "Гайдамаки", 165 років тому були написані роман П. Куліша "Чорна рада" та "Народні оповідання" Марка Вовчка, 110 років драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня", 835 років публікації "Слова о полку Ігоревім", 190 років повісті М. В. Гоголя "Вечори на хуторі біля Диканьки". Ці та інші твори української та світової літератури представлені на виставці "Книги-ювіляри 2022 року".
Творчість Євгена Маланюка - це виклик тим українцям, хто забув про свої вільні корені, хто не хоче знову відчути свободу. Ліричний герой Євгена Маланюка вірить у своїх сучасників. Він має надію, що вони, ті, хто «зродився з хвиль злото-синіх вібрацій», хто звик працювати на своїй вільній землі, не віддадуть її на поталу різноманітним попихачам, зможуть її захистити. Він прагне бути схожим на нашого Кобзаря, на великого поета і разом з тим вільнолюбну людину, навіть людину-бунтаря. Здається, і вірші самого Євгена Маланюка - це своєрідний бунт проти поневолення особистості, поневолення рідної землі. Його світогляд і світопізнання зростає разом з долею рідного народу. І мудрість його стає врівноваженою і виваженою мудрістю рідного слова. Тому в пізній творчості поета реалізується таке символічне втілення образу України: Вона - Мати, Ти - син.
Образ Батьківщини у творчості Євгена Маланюка неоднозначний і таємний. Як люблячий син, він бачить тільки найкраще в ній - співучу далеч степів, красу жінки, незнищенність: Степова Еллада, як називає Україну поет, асоціюється з багатющою культурою Давньої Греції. Саме таку культуру, такий потенціал вбачає Є. Маланюк у рідному краєві. «Блакитним мітом в золотім полудневім меду» стала для нього Україна, про який тільки можна мріяти і ніколи - досягти. Та мабуть, не менше виявляє себе сином своєї землі поет, коли в його віршах з'являються жахливі звинувачення на адресу України, коли називає він її «божевільною Офелією», «степовою бранкою», «коханкою ханів і царів», «розпустою».
Так, ніколи не вистачало нашій землі державної руки, тому з гіркотою згадуючи минуле, запитує Євген Маланюк, «куди ж поділа, степова Елладо, варязьку сталь і візантійську мідь?». Незважаючи на докори й образливі епітети, з поезій письменника перед нами постає безмежна краса української землі з давнини й до сьогодні. Має Україна сили побудувати вільне майбутнє, бо в її «древнім тілі - весна». І через муки та страждання прийде вона до справжньої вимріяної поетом незалежності.
Про вірного сина України Євгена Маланюка дізналися ліцеїсти Друхівського ліцею під час поетичної хвилинки "Мій ярий крик, мій біль тужавий".
13 січня 2022 року
Сьогодні до бібліотеки завітали найменші користувачі - учні першого класу Друхівського ліцею. Тітонька Сова та бібліотекар познайомили їх з бібліотекою та книгами для молодшого шкільного віку, які "живуть" у бібліотеці. Діти позмагались у знанні казок та отримали на згадку книжкові закладки від членів клубу "Юні друзі книги".
10 грудня 2021 року
Щоб привернути увагу користувачів бібліотеки до проблем насильства в сім'ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, в бібліотеці оформлено викладки літератури та інших інформаційних матеріалів "Наш світ без насильства" та "Закон на сторожі прав дитини".
Про вірного сина України Євгена Маланюка дізналися ліцеїсти Друхівського ліцею під час поетичної хвилинки "Мій ярий крик, мій біль тужавий".
31 січня 2022 року
Починаючи з 2010 року в різних країнах світу відзначається Всесвітній день читання вголос (World Read Aloud Day). Це свято започаткував міжнародний освітній проект “LitWorld”. Свято спрямоване, щоб спонукати молоде покоління до читання книжки вголос разом із другом або друзями, обговорювати зміст твору, ділитися враженнями та думками стосовно прочитаного. Воно має надихати дітей і дорослих просто більше читати і спілкуватися між собою. Читаючи більше книжок, ми отримуємо шанс відкрити для себе нові ідеї та цілі світи, про існування яких вони навіть не здогадувалися. Щоб заохотити своїх користувачів приєднатися до святкування Всесвітнього дня читання вголос, бібліотека підготувала відеопрезентацію "Читайте дітям вголос" та поширила її через соціальну мережу Facebook. https://www.facebook.com
/profile.php?id=100013871539544
27 січня 2022 року
27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Ця дата обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в'язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.
Офіційно визнано, що протягом Голокосту було знищено до 6 мільйонів євреїв.
Трагедії Голокосту зазнали і євреї Березнівського району, адже на початку ХХ століття євреї складали 70 % населення Березного. Проживали євреї і в навколишніх селах.
Із початком окупації району фашистською Германією життя березнівських євреїв суворо регламентувалося, а 6 жовтня 1941 року для спрощення "вирішення єврейського питання" нацисти створили місце для їх компактного проживання в районі нинішнього ринку та ліцею-інтернату - гетто, огородивши чималу територію колючим дротом під напругою. Там багато днів дорослі, діти і старі люди терпляче чекали своєї подальшої долі, яка згодом виявилася для них трагічною...
По цю трагічну сторінку в історії нашого краю користувачі бібліотеки дізналися під час інформаційної хвилинки "Голокост як попередження людству". Бібліотекар звернула їх увагу на наукові записки Березнівського краєзнавчого музею "Літопис Березнівщини", випуск 2 та 3. Ці книги є в бібліотеці і всі бажаючі можуть дізнатися з них про трагедію Березнівських євреїв.
Адже тільки усвідомлюючи минуле - можливі мир та єдність у майбутньому.
14 січня 2022 року
14 січня виповнюється 85 років від дня народження видатного українського письменника, журналіста, кіносценариста Євгена Пилиповича Гуцала; його творчість добре знана та відома широкому колу читачів, твори письменника вивчають на уроках української літератури Особливе місце у творчості Євгена Гуцала посідали діти. Син учителів, сам за фахом учитель, письменник дуже тонко відчував чистий світ дитинства, коли мала людина дошукується відповідей на силу-силенну запитань. Він сам вглядається у світ дитячими очима, бачить його загадковим, чистим, люблячим чи жорстоким і немилосердним. Але в серці письменника живе дитяча віра в те, що добра на землі більше, а світ створений так, що завжди знайдеться хтось, хто допоможе – мабуть тому значна частина творчого доробку Євгена Пилиповича - це твори для дітей. До ювілею письменника в публічній бібліотеці оформлено викладку літератури "Грані щедрого таланту" та проведено перегляд його творів.
Сьогодні до бібліотеки завітали найменші користувачі - учні першого класу Друхівського ліцею. Тітонька Сова та бібліотекар познайомили їх з бібліотекою та книгами для молодшого шкільного віку, які "живуть" у бібліотеці. Діти позмагались у знанні казок та отримали на згадку книжкові закладки від членів клубу "Юні друзі книги".
10 січня 2022 року
Бібліотека підготувала та поширила серед своїх користувачів через мережу Facebook відеоспомин про фестиваль Коляди в Друхівському сільському клубі в 2015 році. https://www.facebook.com/profile.php?id=100013871539544
04 січня 2022 року
Ось такий сніговичок зустрічає користувачів бібліотеки та вітає їх з Новим 2022 роком та Різдвяними святами.
19 грудня 2021 року
В рамках Національного тижня читання в бібліотеці було проведено різні активності. Зокрема, юними користувачами бібліотеки було записано коротке рекламне відео "Прочитай, не пожалкуєш!" та поширено через канал VouTube та соціальну мережу Facebook.
Протягом тижня проводились "Кольорові читання", інформацію про які можна переглянути в соціальній мережі Facebook. https://www.facebook.com/profile.php?id=100013871539544.
13 грудня 2021 року
Бібліотека разом зі своїми користувачами приєдналась до національного тижня читання. Сьогодні виставка книг "Розкажу Миколаю про що я читаю" привабила увагу користувачів червоним кольором книжкових палітурок. Кожного дня тижня на виставці будуть представлені інші книги з палітурками оранжевого, жовтого, блакитного, зеленого кольору.
Щоб привернути увагу користувачів бібліотеки до проблем насильства в сім'ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, в бібліотеці оформлено викладки літератури та інших інформаційних матеріалів "Наш світ без насильства" та "Закон на сторожі прав дитини".
30 листопада 2021 року
Здобувачі освіти Друхівського ліцею зробили добру справу - подарували для бібліотеки свої, вже прочитані книги. Маленькі користувачі бібліотеки щиро вдячні за подаровані книги. Вони обов'язково знайдуть свого читача.
26 листопада 2021 року
Найжорстокішим злочином комуністичного режиму СРСР проти українського народу був голодомор 1932-1933 років. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації і національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. "Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями", - писав американський професор Р. Конверт.
Бібліотека запропонувала своїм користувачам долучитися до акції "Запали свічку пам'яті" 27 листопада о 16 годині.
9 листопада 2021 року
Сьогодні Україна відмічає День української писемності та мови. Мелодійна й співуча українська мова - найбільше багатство українського народу. В ній відбивається його минуле та зріє майбутнє. Як багато є гарних українських слів, фразеологічних висловів, епітетів, метафор, порівнянь, чудових прислів'їв та приказок, скоромовок і віршів про українську мову.
У творчій спадщині всіх українських поетів є хоча б один вірш про мову. Від Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко до сучасних поетів.
До цього дня в бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку "Веселкова, барвінкова, невмируща наша мова". Разом з педколективом Друхівського ліцею бібліотекар приєдналася до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.
9 червня 2021 року
10 червня 2021 року – 70 років від дня народження українського письменника Шкляра Василя Миколайовича. Для ознайомлення користувачів бібліотеки з життєвим та творчим шляхом письменника бібліотека підготувала біобібліографічну довідку "Письменник з мужнім і чутливим серцем". https://drive.google.com/file/d/1MqBMARuKc59zLGwnTGHgAlcSvRsEWJtr/view?usp=sharing
27 травня 2021 року
31 травня - Всесвітній день без тютюну. Цей день Всесвітня організація охорони здоров'я проголосила у 1988 році. Перед світовою спільнотою було поставлено завдання - домогтися того, щоб в ХХІ столітті проблема тютюнопаління зникла. ХХІ століття настало, але проблема не зникає. Боротьба з нікотином триває. Чому потрібно відмовитися від тютюнопаління? Бібліотека запропонувала своїм користувачам дізнатись про це із пізнавального відео "Тютюнопаління не для нас". 20 травня 2021 року
До дня вишиванки в музейному куточку Друхівської публічно-шкільної бібліотеки оформлено виставку стародавніх вишиванок "Вишиванка - оберіг нації" та проведено кілька екскурсій для учнів. Під час екскурсій діти дізналися про історію вишиванки, про технологію виготовлення лляного полотна в домашніх умовах, про узори для вишиванок та про магічне значення цих узорів.
13 квітня 1906 року в Полтаві народилася відома дитяча письменниця Оксана Дмитрівна Іваненко. За життя письменниці вийшло в світ близько 50 книжок для юних читачів. Серед них романи: «Марія», «Тарасові шляхи», повісті: «Друкар книжок небачених», «Рідні діти», «Богдан Хмельницький», казки: «Великі очі», «Лісові казки», «Куди літав журавлик», «Чудесна квітка», «Три бажання», оповідання: «Пошта прийшла», «Школа», «Життя коло смерті», «Чорний шлях», «Води з кринички» та інші. Відома Оксана Дмитрівна і як перекладачка з російської, датської, французької мов. Особливо багато зробила вона для перекладу і популяризації казок Г. Х. Андерсена та братів Ґрімм.
1974 року за здобутки в галузі дитячої літератури Оксана Іваненко стала лауреатом літературної премії імені Лесі Українки за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки».
Нагороджена орденом Дружби народів, 3-ма орденами «Знак Пошани», медалями. 
6 січня 2021 року
4 січня 2021 року
Книжковий сніговичок вітає всіх користувачів бібліотеки з Новим 2021 роком та Різдвом Христовим. Нехай прийдешній рік принесе вам радість, здоров'я, успіхи, здійснення всіх мрій і бажань. Нехай Різдвяна зірка подарує вам віру, надію, любов і багато нових книг для любителів читання!!!
Сьогодні Україна відмічає День української писемності та мови. Мелодійна й співуча українська мова - найбільше багатство українського народу. В ній відбивається його минуле та зріє майбутнє. Як багато є гарних українських слів, фразеологічних висловів, епітетів, метафор, порівнянь, чудових прислів'їв та приказок, скоромовок і віршів про українську мову.
У творчій спадщині всіх українських поетів є хоча б один вірш про мову. Від Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко до сучасних поетів.
До цього дня в бібліотеці оформлено книжково-ілюстративну виставку "Веселкова, барвінкова, невмируща наша мова". Разом з педколективом Друхівського ліцею бібліотекар приєдналася до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.
2 листопада 2021 року
Проєкт бібліотеки "Думаємо про майбутнє, робимо сьогодні" було презентовано під час професійного онлайн вебінару "Авторські проєкти бібліотекарів-2", який організувала Рівненська ОУНБ, ГО "Рівненське обласне відділення УБА".
Крім Друхівської ПШБ, креативними ініціативами реалізації авторських проєктів від ідеї до втілення поділились Ляшук Алла, провідний бібліотекар Гощанської ЦРБ з презентацією проєкту "Сучасний простір: "Бібліо-АРТ локація на Соборній" та Сінчук Діна, в. о. директора КЗ "Центральна ПШБ Бугринської сільської ради" з проєктом "БібліоКемп: канікули з бібліотекою".
22 жовтня 2021 року
Виставка-фотосушка "Село Друхів на старих фотосвітлинах", оформлена в культурно-дозвіллєвому комплексі в рамках проекту "Думаємо про майбутнє, робимо сьогодні", привернула увагу друхівчан. Фотосвітлини нагадали їм про минуле рідного села, про людей, які творили його історію.
13 жовтня 2021 року
"Де козак - там і слава" - таку назву має книжково-ілюстративна виставка, презентацію якої проведено в шкільній бібліотеці до 14 жовтня. Адже 14 жовтня - визначна дата, яка символізує багаті і славні традиції українського народу, уособлює мужність, героїзм, незламність національного духу оборонців та визволителів рідної землі на всіх етапах її багатовікової історії. Це свято кожного, хто в той чи інший час сідлав свої знання, силу, мужність задля процвітання нашої держави, збереження її незалежності та територіальної цілісності, хто несе почесну варту на захисті народу України.
Миру та злагоди нашій країні, благополуччя та добробуту кожній українській родині!
29 вересня 2021 року
29 вересня 2021 року виповнилося 80 років від початку однієї з найбільших трагедій ХХ століття, коли відбулися масові розстріли мирного населення в урочищі Бабин Яр у місті Києві, вчинені нацистами в 1941-1943 роках. Історія Бабиного Яру - страшна і повчальна. Десятки тисяч жертв - це реальна ціна за людську безвідповідальність і маніакальне бажання панувати над світом. Водночас це повчальний урок для нинішнього покоління, яке має знати всю правду про одну з найбільших трагедій людства.
Правду про цю трагедію бібліотека донесла своїм користувачам через викладку матеріалів " Пам'ятаємо Бабин Яр".
22 вересня 2021 року
В рамках проекту "Думаємо про майбутнє, робимо сьогодні" проведено анкетування старшокласників "Чи знаєш ти своїх предків?" 100% опитаних цікавляться власним родоводом і в майбутньому будуть його досліджувати. Для 100% опитаних не має значення, до якого коліна потрібно знати свій родовід, 100% опитаних вже пробували складати своє родовідне дерево, 80% опитаних знають дівоче прізвище своєї мами, 30% не знають даних про своїх дідів і бабусь, тільки 10% вказали деякі відомості про своїх прадідів.
Після анкетування проведено бесіду "Навіщо потрібно знати своїх предків?" та майстер-клас "Де шукати відомості про своїх предків?". Старшокласники дізналися про таємницю семи поколінь роду, родовід з точки зору Біблії та про джерела пошуку свого родоводу, в тому числі й Інтернет- джерела. Як приклад, їм було продемонстровано родовід відомої в селі родини Гуриних.
21 вересня 2021 року
Україна щороку разом з усім світом 21 вересня відзначає День Миру - День глобального припинення вогню та насильства.
Події, які трапилися за останні кілька років в Україні, показують наскільки Міжнародний день миру актуальний в наш час.
Сьогодні на Сході нашої держави кращі українські сини боронять територіальну цілісність країни та відстоюють мирне життя для її народу. Тому зараз, як ніколи, для кожного з нас мир - найбільша і найважливіша цінність.
В Друхівському ліцеї пройшли заходи, які спонукають здобувачів освіти задуматися над глибокими питаннями війни і миру на Землі.
30 серпня 2021 року
28 серпня, в день Успіння Пресвятої , друхівчани відсвяткували 425-річчя з часу першої письмової згадки про село Друхів. З цією датою та Престольним празником прихожан Друхівського православного храму Різдва Пресвятої Богородиці привітав голова Березнівської міської ради Руслан Пилипчук. Під час свята села багато теплих слів прозвучали на адресу тих жителів села, які вносять великий вклад в соціальний та економічний розвиток села, подружніх пар, які прожили в щасливому шлюбі 25 років і є прикладом для інших. Всі вони отримали подарунки від сільського старости Раїси Мудрої.
Друхівчани і гості села насолодилися змістовним концертом, в якому прийняли участь художні колективи Березнівського районного будинку культури, сіл Моквин, Поліське та місцеві аматори сцени.
Друхівські підприємці пригостили всіх смачними варениками, кулішем, юшкою, рибою і навіть ... равликами.
Бібліотека провела до Дня села фотоконкурс «Моє село – частинка України». За умовами фотоконкурсу кожен бажаючий житель села повинен був сфотографувати найгарніше, на його думку, місце в селі, цікаву подію і опублікувати в соціальній мережі Facebook під хештегом «Моє_село_частинка_України», додавши оригінальний підпис, або передати членам журі. У фотоконкурсі взяли участь дванадцять жителів села. За кількістю вподобайок в соціальній мережі Facebook та рішенням членів журі переможцями стали Баранчук Світлана Іванівна, Мороз Наталія Валентинівна, Бабак Лідія Мефодіївна. Всі учасники фотоконкурсу були відзначені на святі села грамотами і подарунками від спонсора Кондратюк Наталії Василівни, а фотосвітлини були виставлені для загального огляду.
23 серпня 2021 року
З нагоди Дня Державного Прапора України та 30-ї річниці незалежності бібліотека організувала для своїх користувачів виставку-інсталяцію "Україно - ти для мене диво". Матеріали, представлені на виставці, висвітлюють шлях, пройдений нашою державою, показують красу і загадковість рідної землі та розкривають історію появи українського національного прапора, його використання в Україні в різні історичні періоди, закликають українців до єднання, захисту, відродження української держави.
Користувачі бібліотеки долучились до флешмобу "Україна у віршах". https://www.facebook.com/profile.php?id=100013871539544
12 серпня 2021 року
Друхівська публічно-шкільна бібліотека долучилася до районного фотоконкурсу "З Україною у серці та книгою в руках" до тридцятої річниці незалежності України.
6 серпня 2021 року
Вивчення українських родоводів може бути повним лише за умови врахування всіх його складових. Для вивчення питання генеалогії важливим є кожен твір, кожна публікація - і документальна, і художня.
Проаналізувавши низку видань про Рівненщину, бібліотека створила та розповсюдила серед жителів громади мотиваційні листівки про книги, де вони можуть знайти інформацію про своїх предків. Це "Книга пам'яті України", "Книга пам'яті і слави Волині", "Книга скорботи України", "Реабілітовані історією" "Літопис Березнівщини" і навіть роман Андрія Кондратюка "Хутір", зі сторінок якого постають постаті не тільки жителів хутора Отраже, а й сусіднього села Друхів.
2 серпня 2021 року
З кожним роком все більше людей цікавиться історією свого роду і хочуть створити своє генеалогічне дерево. І у кожного на це є свої причини. Давайте спробуємо зрозуміти, навіщо слід знати свій родовід і що ці пізнання можуть дати.
Вивчення родоводу - зв'язок з корінням і повага до своїх предків. Історія кожної сім'ї - це історія всієї країни, тому потреба у її вивченні грунтується на повазі до своїх предків. Ці знання необхідні хоча б для того, щоб не повторювати помилок представників свого роду, переймати їх досвід і хороші традиції. В кожному роду є свої чудові особистості, на яких хочеться бути схожим. Генеалогічні дослідження можуть допомогти налагодити контакт з родиною, згуртувати її.
Щоб допомогти односельчанам у пошуку свого родоводу, бібліотека створила та розповсюдила сорок буклетів "Вивчай і знай свій родовід". Тут вміщено інформацію про те, що символізують сім поколінь роду та з чого розпочати пошук свого родоводу. А ще вказані інтернет-ресурси для пошуку предків. Також створено і розміщено в людних місцях села чотири плакати "Як знайти свій родовід?"
10 червня 2021 року
Бібліотека стала переможцем конкурсу міні-грантів бібліотечних ініціатив від громадської організації "Рівненське обласне відділення Української Бібліотечної Асоціації" в номінації "Культурна спадщина краю".
Завдяки спільним зусиллям РОВ УБА та партнерам - Березнівській центральній районній бібліотеці, дирекції Друхівського ліцею, ПП Наталії Кондратюк бібліотека отримала можливість реалізувати проєкт "Думаємо про майбутнє, робимо сьогодні".
Днями відбулось засідання робочої групи, яка обговорила план реалізації проєкту.
10 червня 2021 року – 70 років від дня народження українського письменника Шкляра Василя Миколайовича. Для ознайомлення користувачів бібліотеки з життєвим та творчим шляхом письменника бібліотека підготувала біобібліографічну довідку "Письменник з мужнім і чутливим серцем". https://drive.google.com/file/d/1MqBMARuKc59zLGwnTGHgAlcSvRsEWJtr/view?usp=sharing
27 травня 2021 року
31 травня - Всесвітній день без тютюну. Цей день Всесвітня організація охорони здоров'я проголосила у 1988 році. Перед світовою спільнотою було поставлено завдання - домогтися того, щоб в ХХІ столітті проблема тютюнопаління зникла. ХХІ століття настало, але проблема не зникає. Боротьба з нікотином триває. Чому потрібно відмовитися від тютюнопаління? Бібліотека запропонувала своїм користувачам дізнатись про це із пізнавального відео "Тютюнопаління не для нас". 20 травня 2021 року
До дня вишиванки в музейному куточку Друхівської публічно-шкільної бібліотеки оформлено виставку стародавніх вишиванок "Вишиванка - оберіг нації" та проведено кілька екскурсій для учнів. Під час екскурсій діти дізналися про історію вишиванки, про технологію виготовлення лляного полотна в домашніх умовах, про узори для вишиванок та про магічне значення цих узорів.
14 травня 2021
14 травня минуло 150 років від дня народження "співця колективної душі народу", "володаря дум селянських", "селянського Бетховена" Василя Стефаника.
До ювілею письменника бібліотека підготувала літературний портрет "Василь Стефаник - син покутського краю".
13 квітня 2021 рік
13 квітня 1906 року в Полтаві народилася відома дитяча письменниця Оксана Дмитрівна Іваненко. За життя письменниці вийшло в світ близько 50 книжок для юних читачів. Серед них романи: «Марія», «Тарасові шляхи», повісті: «Друкар книжок небачених», «Рідні діти», «Богдан Хмельницький», казки: «Великі очі», «Лісові казки», «Куди літав журавлик», «Чудесна квітка», «Три бажання», оповідання: «Пошта прийшла», «Школа», «Життя коло смерті», «Чорний шлях», «Води з кринички» та інші. Відома Оксана Дмитрівна і як перекладачка з російської, датської, французької мов. Особливо багато зробила вона для перекладу і популяризації казок Г. Х. Андерсена та братів Ґрімм.
1974 року за здобутки в галузі дитячої літератури Оксана Іваненко стала лауреатом літературної премії імені Лесі Українки за повість «Рідні діти», роман «Тарасові шляхи» та «Лісові казки».
Нагороджена орденом Дружби народів, 3-ма орденами «Знак Пошани», медалями.
7 квітня 2021 року
До Всесвітнього дня здоров'я бібліотека підготувала день інформації "Щоб послала доля сотню літ здоров'я". Віртуальні користувачі бібліотеки дізналися, чому і коли почали в світі відмічати День здоров'я та переглянули огляд літератури "За здоров'ям - до природних джерел". В публічній бібліотеці оформлено викладку літератури "За здоров'ям - до природних джерел", яку доповнив анотований список літератури "Секрети народної медицини".
5 квітня 2021 року
5 квітня святкує 80-річний ювілей наш земляк Святослав Богданович Праск - поет, письменник, вчитель. Народився в селі Кургани Березнівського району Рівненської області. Закінчив Березнівську середню школу та географічний факультет Львівського університету. Усе своє післявузівське життя провів у місті Костопіль - учителював, працював в редакції районної газети і писав... Автор поетичних збірок і прозових творів.
До ювілею письменника бібліотека підготувала відеоогляд його творів.
2 квітня 2021 року
Щороку чарівна весна приносить до бібліотек України традиційне і довгоочікуване свято - Всеукраїнський тиждень дитячого читання - свято тих, хто любить читати. Дні веселих пригод і літературних відкриттів. Цього року тиждень читання у Друхівській публічно-шкільній бібліотеці пройшов під гаслом "Книжки читай - успіхів досягай!". Він був наповнений зустрічами з літературними героями, вікторинами та конкурсами, презентаціями.
19 березня 2021 року
В переддень Всесвітнього дня казки до бібліотеки завітали найменші користувачі, щоб поринути у чарівний світ казок. Адже казки упродовж віків були і залишаються чарівними провідниками доброти і милосердя. Казка - це велике таїнство народу, народжене його мудрістю, життям, силою буття і ще чимось таким, що дороге і близьке кожному із нас. Діти познайомились з казками, представленими на виставці "Запрошуємо на гостини до казкової країни", прийняли участь у казковій вікторині.
9 березня 2021 року
З нагоди 207-ї річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка бібліотека спільно з учиталями молодших класів Друхівського ліцею провела поетичний вернісаж "Віч-на-віч з Шевченком". Діти мали можливість доторкнутися серцем і душею до невмирущої поезії Великого Кобзаря та продемонструвати свої декламаторські здібності.
5 березня 2021 року
Бібліотека запросила своїх користувачів переглянути книжкову виставку "Прометей українського духу", щоб привернути їх увагу до творчості безсмертного Кобзаря та літератури про його життєвий і творчий шлях. Його поетична спадщина налічує понад 240 творів, а живописна - близько 1200 робіт. Творчість Шевченка-поета й Шевченка-художника ідейно й тематично єдині, взаємопов'язані й доповнюють одна другу.
5 березня 2021 року
Креативно привітали своїх наставників і всіх працівниць ліцею зі святом весни вихованці Друхівського ліцею. Члени гуртка "Народна іграшка" під керівництвом педагога-організатора Наталії Савчук з гарними побажаннями вручили кожному власноруч виготовлені вітальні саморобки.
25 лютого 2021 року
Сьогодні, 25 лютого 1871 року народилась геніальна поетеса, яку знає, любить і шанує кожен українець. Леся Українка залишила нам у спадок 100 неймовірних віршів та 20 драм, які й донині користуються популярністю. Учні молодшого та середнього шкільного віку Друхівського ліцею із задоволенням декламували вірші Лесі Українки під час поетичної години "В її імені - барви України", а Софія Цимбалюк та Павло Кардаш майстерно зіграли уривок із драми-фейєрії "Лісова пісня". Бібліотека прийняла участь у челенджі "І_мій_листочок_у_Лесин_віночок". https://www.facebook.com/profile.php?id=100013871539544
21 лютого 2021 року
21 лютого представники всіх націй і народностей відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано в листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі.
Для своїх користувачів та для всіх, хто вважає українську мову своєю рідною, Друхівська публічно-шкільна бібліотека пропонує цікавинки про українську мову та книжково-ілюстративну виставку "Бринить, співає наша мова".
15 лютого 2021 року
15 лютого 2021 року минає 33 роки з дня виведення військ з Афганістану. Війна тривала майже 10 років. У ній брали участь більш ніж 160 тисяч українських військовослужбовців, понад 3000 з яких загинули, 72 зникли безвісти, близько 4000 отримали інвалідність. Афганська кампанія залишила невиліковну рану у серцях тих, хто брав участь у бойових діях, хто втратив друзів, синів чи батьків. Тридцять друга річниця виведення військ з Афганістану – важлива подія в житті усіх, хто був причетний. Не забудеться це горе, не відболить іще кілька поколінь. За кожним воїном-афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля. Хтось повернувся цілий і неушкоджений, а хтось – скалічений.
15 лютого 2021 року минає 33 роки з дня виведення військ з Афганістану. Війна тривала майже 10 років. У ній брали участь більш ніж 160 тисяч українських військовослужбовців, понад 3000 з яких загинули, 72 зникли безвісти, близько 4000 отримали інвалідність. Афганська кампанія залишила невиліковну рану у серцях тих, хто брав участь у бойових діях, хто втратив друзів, синів чи батьків. Тридцять друга річниця виведення військ з Афганістану – важлива подія в житті усіх, хто був причетний. Не забудеться це горе, не відболить іще кілька поколінь. За кожним воїном-афганцем – свій життєвий подвиг, своя доля. Хтось повернувся цілий і неушкоджений, а хтось – скалічений.
Побували в афганському пеклі і наші земляки Кулик Микола Васильович, Миронець Петро Іванович, Мамчур Іван Миколайович, Савчук Микола Михайлович, Гурин Микола Мефодійович, Ковальчук Олександр Петрович. Останній повернувся в село в цинковій домовині.
Згадати про цих людей та про війну в Афганістані, її причини та наслідки допоможе викладка матеріалів "Афганська війна без прикрас" та відеоспомин про Сашу Ковальчука.
12 лютого 2021 року
З кожним роком День Святого Валентина все більше популяризується в Україні. І не дивно, адже українці таки вміють кохати по-справжньому. Та й якби не кохання - хіба мали б ми такі видатні творіння вітчизняних класиків як "Чого являєшся мені у сні" Франка, "Очі чорнії" Гребінки чи зворушливі листи Симоненка до дружини Люсі. Для письменників кохання - наче світло в кінці тунелю: без нього життя перетворюється на темряву, бруд та вічні пошуки себе. Тому творчість будь-якого поета чи прозаїка - це передусім історія його кохання, зрад, інтриг і пристрастей.
Бібліотека пропонує презентацію книги Неллі Топської "Любов - наснага, любов - журба", яка відкриває завісу таємничості над особистим життям великих літераторів України. Історії, подані в книзі, здивують навіть найвибагливішого читача.
В бібліотеці оформлено виставку-інсталяцію "Любов дає нам силу і життя".
28 січня 2021 року
До дня пам'яті героїв Крут в шкільній бібліотеці оформлено викладку матеріалів та проведено інформаційну перерву "Крути. Пам'ятай їх подвиг". Більш детальну інформацію про цю історичну подію, яка відбулась біля станції Крути 103 роки тому, користувачі бібліотеки можуть отримати з бібліографічної пам'ятки "Бій під Крутами - бій за майбутнє України", куди ввійшли історичні факти, поезія відомих поетів про нерівний бій зовсім юних студентів-добровольців з більшовицькою армією Муравйова та список літературних та інтернет джерел про цю подію.
Історію своєї країни потрібно знати!
Крути - героїчна мить на сторінках історії українського державотворення. Факел героїзму, запалений студентами 29 січня 2018 року під Крутами, й далі горить і буде горіти в серцях майбутніх поколінь.
27 січня 2021 року.
Згідно "Списков населенных мест Волынской губернии" в селі Друхів перед Другою світовою війною проживало 22 жителі єврейської національності. Доля їх невідома. Чи потрапили вони разом з іншими євреями в березнівське гетто і були розстріляні в лісі неподалік Березного? А чи їм вдалося вижити в страшному горнилі війни? Бо, як сказав ізраїльський історик І. Бауер: "Пам'ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були катами, жертвами або байдужими спостерігачами". Дізнатися про цю страшну трагедію вам допоможуть книги.
25 січня 2021 року
Про письменників-ювілярів 2021 року та книги-ювіляри користувачі шкільного абонементу бібліотеки можуть дізнатися з постійної книжкової виставки "Ювілейна планета".
21 січня 2021 року
24 січня 2021 року святкуватиме ювілей наша землячка, поетеса із села Поліське Надія Адамівна Шульжук. Любителям поезії бібліотека пропонує ознайомитися з творчістю Надії Адамівни, адже, як казала відома українська поетеса Ліна Костенко: "Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі".
21 січня 2021 року
22 січня 1919 року ввійшло до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Щороку в цей день український народ з вдячністю згадує про героїв, які словом і багнетом намагалися відродити незалежну соборну українську державу. Саме 22 січня було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.
Документи і матеріали, представлені на книжкових виставках "На шляху до Соборної України" (публічна бібліотека) та "Україно, ти для мене диво" (шкільний абонемент), висвітлюють цю важливу подію в історії України.
14 січня 2021 року
В Святі Різдвяні вечори бібліотека пропонує своїм користувачам ознайомитися з історією Друхівського Свято-Різдво-Богородичного храму, звернувшись за посиланням:https://drive.google.com/file/d/1g-LRPdBrbIERFhTkG59OjyZ-albIa1M5/view?usp=drive_link
Дослідження проведено завідувачкою бібліотеки села Друхів Баранчук Л. І. при допомозі користувачів бібліотеки протягом великого періоду шляхом вивчення архівів Державного архіву Рівненської області, літературних джерел, газетних матеріалів та опитування старожилів села.
12 січня 2021 року
12 січня 2021 року виповнилося 145 років з дня народження відомого американського письменника Джека Лондона. В публічній бібліотеці села Друхів оформлено викладку літератури "Людина. Письменник. Мандрівник".
12 січня 2021 року виповнилося 145 років з дня народження відомого американського письменника Джека Лондона. В публічній бібліотеці села Друхів оформлено викладку літератури "Людина. Письменник. Мандрівник".
6 січня 2021 року
Велике значення для утвердження національної самосвідомості українців мали народні звичаї, обряди, традиції святкування релігійних свят, які були невід'ємною частиною повсякденного життя і стали засобом збереження української ідентичності. Популяризація та відродження українських, звичаїв, обрядів, традицій займає важливе місце в роботі бібліотеки. З цією метою запроваджено рубрику в соціальній мережі Facebook на сторінці бібліотекаря Людмила Баранчук "Православні свята в народному календарі" .
Книжковий сніговичок вітає всіх користувачів бібліотеки з Новим 2021 роком та Різдвом Христовим. Нехай прийдешній рік принесе вам радість, здоров'я, успіхи, здійснення всіх мрій і бажань. Нехай Різдвяна зірка подарує вам віру, надію, любов і багато нових книг для любителів читання!!!
10 грудня 2020 року
10 грудня світова спільнота відзначає Міжнародний день прав людини. Кожна людина має право на життя, особисту недоторканність, рівність перед законом, право на працю та справедливу винагороду за неї, яка забезпечувала б гідні людини та її сім’ї умови існування, захист від безробіття, задовільний життєвий рівень, невтручання в особисте та сімейне життя, недоторканність житла, свободу думки, совісті і релігії, справедливий і неупереджений суд. Сьогодні саме ці постулати є основоположними у творенні вільної та незалежної України.
Друхівська публічно-шкільна бібліотека пропонує своїм користувачам ознайомитися з матеріалами, які представлені на виставці «Закони України: Вивчайте! Знайте! Поважайте!».
30 листопада 2020 року
Захопити дитину читанням - завдання непросте. Багато залежить від тісної співпраці бібліотекаря і вчителя. Формами такої співпраці можуть бути екскурсії в бібліотеку, вікторини і конкурси, бібліотечні уроки, усні журнали, презентації книжкових виставок, а також проведення предметних тижнів.
Під час тижня початкового навчання бібліотека провела бібліотечний урок "Нам без книг ніяк не можна". Дівчинка Мудрунка та Нечитайлик, члени клубу "Юні друзі книги", переконали другокласників, що для того, щоб стати розумними та успішними, потрібно обов'язково читати книги.
Цікаво пройшов квест "Казка - скарбниця мудрості". Потрапивши на зупинку "Театральна", діти подивились лялькову виставу "Колобок-супермен", яку для них підготували актори лялькового театру "Веселка", що діє при бібліотеці. Подивившись виставу, діти зрозуміли, що ніколи не можна ображати слабших за себе.
Немає коментарів:
Дописати коментар